Згурський Вадим Вячеславович

Згурський Вадим Вячеславович, позивний "ІТ" народився 22 жовтня 1992 року у місті Запоріжжя. Навчався Вадим у 29 школі. Він був дуже дружелюбним хлопцем тому друзів у нього було дуже багато. У дитинстві Вадим захоплювався паркуром, дуже часто він з друзями гуляв по гаражам та старим недобудованим будівлям. Коли Вадиму було 8 років у нього зʼявилась молодша сестра Каріна яку він дуже любив. У школьні роки Вадим зустрів свою першу дружину Наталю з якою одружився у 2015 році та у серпні 2015 року у них зʼявився син Артем. Після закінчення школи у 2012 році Вадим вступив до Дніпровського університету на юридичний факультет. Коли навчався у інституті пішов на строкову службу. Через рік повернувся до інституту та продовжив навчання. Після закінчення інституту, зрозумів що бути юристом він не хоче, а його хист бути ІТ спеціалістом і почав самостійно вивчати цю сферу. У цей час він розлучився зі своєю дружиною Наталею. Трохи згодом пішов на курси у Компʼютерну академію де почав здобувати більше знань та паралельно почав шукати роботу. Через деякий час почав працювати ІТ спеціалістом у компанії Золотий Вік де і познайомився з другою дружиною Анною з якою у 2018 році вони одружилися та у грудні 2018 року у них зʼявився син Євген.У листопаді 2020 року Вадим звільнився з компанії Золотий Вік та почав шукати іншу роботу. У січні 2021 році йому запропонували посаду Головного спеціаліста ІТ-відділу у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру у місті Київ, він з радістю погодився та переїхав до Киева. З годом у столицю переїхала його дружина Анна та син Євген. У 2022 році 28 лютого після повномасштабного вторгнення Вадим з дружиною та дитиною повертаються до рідного міста Запоріжжя де були їх рідні. Через тиждень після того як вони повернулися, Вадим пішов до військомату. Підписав контракт та вступ до лав ЗСУ у склад 6 окремого стрілецького батальйону - старшим солдатом. Деякий час він перебував на навчанні у місті Запоріжжя. Перебував на посаді кулеметника, але згодом перевівся на посаду снайпера. У червні 2022 року поїхав на Донецький напрямок Авдіївку. На Донецькому напрямку пробув він до початку лютого 2023 року, потім вивели на ротацію і він перебував під Одесою. Поки він перебував на ротації оформив відпустку та у лютому приїхав до рідного міста до дітей, батьків та дружини. У березні Вадим поїхав на Луганський напрямок. Загинув Вадим 10 березня 2023 року у віці 30 років при виконанні бойового завдання у селі Маріївка що у Луганській області. Нагороджений Орденом "За Мужність" третього ступеня посмертно.Похований на Хортицькому кладовищі.

Назад