ЯЦЕНКО ВІТАЛІЙ ГРИГОРОВИЧ
Дата та місце народження: 3 березня 1976 р., м. Павлоград, Дніпропетровської обл.
Дата та місце загибелі: 22 жовтня 2022 р., поблизу н.п. Володимирівка, Волноваського р-ну, Донецької обл.
Звання: солдат.
Посада: стрілець-водій.
Підрозділ: 234 батальйон, 128 окремої бригади Територіальної оборони ЗСУ.
Сімейний стан: залишилась дружина, двоє синів, мама та сестра.
Місце поховання: Алея Слави м.Павлоград.
Нагороди: орден «За мужність» III ступеня (посмертно); знак пошани «За заслуги перед громадою» від міста Павлоград.
Життєвий шлях: Віталій Яценко народився 3 березня 1976 року в місті Павлоград, Дніпропетровської області. Навчався в середній школі №17, після закінчення якої вступив до Павлоградського Машинобудівного технікуму, гірниче відділення, де навчався з 1991 по 1995 рік. У тому ж 1995 році вступив до Дніпропетровського Гірничого Університету на спеціальність «підземна розробка родовищ корисних копалин». У 2000 році отримав диплом спеціаліста та здобув кваліфікацію гірничого інженера. Після завершення навчання Віталій працював підземним гірничим майстром на шахті «Павлоградська». А згодом разом із сім'єю переїхав до міста Дніпро, де відкрив власну справу у будівельній сфері, якою займався до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. З перших днів війни він добровільно вступив до тероборони міста Дніпра і вже з 1 березня був зарахований до лав ЗСУ, 128 окремої бригади Територіальної оборони міста Дніпро. Попри те, що він не проходив строкову службу в армії через медичні причини, величезна любов до України спонукала його стати на захист рідної землі. Пів року його бригада стояла на різних позиціях у Дніпропетровській області, готуючись до ведення бойових дій. У серпні його перевели в зону активних бойових дій у Донецькій області, район міста Вугледар. На превеликий жаль, бойовий шлях Віталія був коротким, але дуже насиченим. Йому довелося пережити інтенсивні обстріли, ворожі оточення та контузії. 22 жовтня 2022 року, під час відбиття одного зі штурмів противника в районі населеного пункту Володимирівка, Волноваського району, Віталій загинув від ворожого обстрілу у віці 46 років. До останнього подиху він захищав свою землю та Батьківщину.