ВОРОБЙОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Дата та місце народження: 29 грудня 1999 р., м. Запоріжжя
Дата та місце загибелі: 26 лютого 2025 р., с. Широке, Запорізького р-ну
Звання: молодший сержант
Посада: начальник 5-го ЛПК (пересувного), 3-го господарчого взводу роти матеріального забезпечення батальйону забезпечення
Підрозділ: в/ч 3029 «Кара-Даг»
Сімейний стан: одружений, мав сина
Місце поховання: м. Запоріжжя
Життєвий шлях: Олексій Воробйов народився 29 грудня 1999 року. У 2014 році закінчив школу №85, у 2017 - «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту. Олексій дуже полюбляв риболовлю та полювання. Був одружений (8 років у відносинах, з них - 5 у шлюбі), мав сина (на момент смерті сину Микиті було 4,5 роки). У червні 2021 року сам пішов на строкову службу, у тому ж році у жовтні підписав контракт в Національній Гвардії України. За характеристикою командира, з перших днів військової служби Олексій Воробйов проявив себе, як відповідальний, принциповий та досить впевнений в собі військовослужбовець. Після підписання контракту у жовтні 2021 року був направлений на проходження військової служби в ООС. Залучався до виконання бойових завдань в складі зведеної батальйонної групи яка виконувала бойові завдання в операції об’єднаних сил в Донецькій області. За якісне виконання завдань мав нагороди. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та з активуванням бойових дій збоку агресора, солдат батальйону оперативного призначення Олексій Воробйов одним із перших став на захист цілісності, незалежності та суверенітету Держави. Був старшим кулеметником у 2 БОП. Перебуваючи в складі розрахунку бойової машини брав участь в боях за територію Запорізької області. В зіткненні на Василівському напрямку Запорізької області, разом з побратимами знищив бойову машину піхоти та особовий склад розрахунку. Неодноразово брав участь в стрілецьких зіткненнях з ворогом. На рахунку солдата Олексія Воробйова не одна знищена одиниця живої та технічної сили війська загарбників. У 2023 році вступив у ЗДІА на спеціальність «Проєктування безпілотних апаратів та систем керування». Влітку 2024 року був переведений до взводу матеріально-технічного забезпечення. Залучався до створення позицій побратимів в районі населеного пункту Мала Токмачка. Не раз молодий військовослужбовець, потрапляв під ворожі обстріли під час постачання озброєння та боєприпасів, але завжди йому вдавалося з розумом уникнути смерті, уникнути втрати техніки та озброєння. Отримавши травму коліна та спини, що вплинуло на якість життя, солдат Олексій Воробйов був переведений до роти матеріального забезпечення батальйону забезпечення на посаду водія. Добре розбирався в техніці, постійно тримав свій штатний автомобіль в справності. Після залучення бригади на Донецький напрямок, Олексій Воробйов брав участь в завданнях зі всебічного забезпечення особового складу 15 бригади оперативного призначення. Неодноразово виконував завдання в групі вогневої підтримки в напрямку населеного пункту Селідово. У лютому 2025 року був виведений на бойове злагодження у с. Широке, Запорізького району. Під час проведення заходів з відновлення боєздатності підрозділу було завдано ворожий ракетний удар. Солдат Олексій Воробйов отримав поранення не сумісні з життям і помер на місці. Посмертно поданий на відзнаку орден «За мужність» ІІІ ступеня.