ВІГОР ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
Позивний «ВОГ».
Дата та місце народження: 8 грудня 1988 р., м. Пологи Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 22 липня 2023 р., поблизу н.п. Кліщіївка, Донецької обл.
Звання: старший солдат.
Посада: командир.
Підрозділ: 3 стрілецьке відділення, 3 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти, 415 батальйону, в/ч А 4884.
Сімейний стан: одружений має сина.
Життєвий шлях: Олександр Вігор народився 8 грудня 1988 року та виріс у місті Пологи Запорізької області. Тут пройшли його дитинство і юність, тут він зробив свої перші кроки у доросле життя. Закінчив Пологівську школу №2, а згодом - Запорізький авіаційний коледж ім. О. І. Івченка, здобувши фах і визначивши свій життєвий шлях. Повернувшись до рідного міста, працював на ТОВ «Дніпрокераміка», де його знали як сумлінного, відповідального і працьовитого чоловіка. Він був людиною слова, щирою і надійною, завжди готовою прийти на допомогу. У Олександра залишилася дружина Катерина, син Сергій, мама Любов та тато Григорій. У квітні 2022 Олександр разом із сім'єю виїхав із окупації, почав навчання на токаря. З лютого 2023 року Олександр став на захист України. Старший солдат, проходив службу командиром 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А4884. Захисник України загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області. Він гідно виконував свій обов’язок, проявляючи мужність і стійкість у найважчих умовах. Довгий час Олександр вважався зниклим безвісти, і його рідні жили надією на диво, на повернення, на ще одну зустріч. Але згодом стало відомо про трагічні обставини його загибелі: 22 липня 2023 року під час виконання бойового завдання внаслідок масованого танкового обстрілу позицій відбулося пряме влучання в окоп. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. Його тіло не вдалося евакуювати через безперервні та інтенсивні обстріли ворога. Він залишився там, на полі бою, разом із землею, яку захищав до останнього подиху. Світла пам’ять про Олександра Вігора назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він віддав найцінніше - своє життя - за свободу і майбутнє України. Вічна пам’ять і слава Герою!