ВАЦИК ОЛЕКСІЙ ОЛЕГОВИЧ
Дата та місце народження: 30 січня 1994 р., в с. Троянівка, Маневицького району Волинської області.
Дата та місце загибелі: 1 квітня 2022 р., с. Мирне Запорізької області.
Звання: старший матрос.
Посада: стрілець-помічник гранатометник.
Підрозділ: 501-й окремий батальйон морської піхоти, в/ч А1965.
Сімейний стан: одружений, має неповнолітнього сина.
Місце поховання: с. Троянівка, Маневицький район, Волинська область.
Нагороди: орден «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).
Життєвий шлях: Олексій народився 30 січня 1994 року, в селі Троянівка, Маневицького району Волинської області. Родина в нього була бідна, росли разом зі старшим братом Богданом. Тато помер рано і в 12 років хлопців забрали в Любленський ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступеня. Після закінчення інтернату Олексій подав документи в Харківську педагогічну академію, де здобув вищу освіту вчителя фізичного виховання. Одружився Олексій 16 травня 2015 р. Коли почалась війна у 2014 році, першим пішов захищати країну старший брат, вже з того моменту Олексій почав говорити з дружиною про те, що він не може сидіти і бачити як забирають наші землі, і вбивають наших людей. В період 2015-2016 р. пройшовши 8-ми місячне навчання в місті Миколаїв, Олексій вступив до лав морської піхоти ЗСУ. Так і розпочався його військовий шлях. У 2018 році Олексій разом з дружиною переїхали в село Дмитрівка, Запорізької області. Купили невеликий будинок, де і проживали до повномасштабного вторгнення. У 2020 році, в сімʼї Олексія народився довгоочікуваний синочок Давид. В 2022 році Олексій вивіз дружину разом з 1,5 сином до Волинської області, в будинок рідної тітки Наталії та Олени. І пішов захищати Батьківщину. 1 квітня 2022 році Олексій віддав своє життя рятуючи побратима в Запорізької області в селищі Мирне. Був нагороджений посмертно орденом за мужність ІІІ ступеня. Похований в рідному селі Троянівка, Волинської області.