ТІТОВСЬКОЙ ІЛЛЯ ІГОРОВИЧ
Позивний «ГАЛИЧИНА».
Дата та місце народження: 5 листопада 2002 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 9 січня 2025 р., с. Леонідівка, Бахмутський р-н.
Звання: молодший сержант.
Посада: командир мінометного відділення.
Підрозділ: 53 ОМБр ім. князя Володимира Мономаха.
Сімейний стан: неодружений.
Місце поховання: кладовище Святого Миколая, м. Запоріжжя.
Нагороди: відзнака Президента України «За Оборону України».
Життєвий шлях: Ілля Тітовськой народився 5 листопада 2002 року у місті Запоріжжя. З дитинства займався різними видами спорту, цікавився радіомоделюванням. Мав багато хобі, зокрема любив складати пісні, вірші, міксувати музику. Ілля був душею компанії. Мав багато друзів. Дуже світла та життєрадісна людина. Багато шуткував, сміявся. Любив знімати відео, вести соцмережі. Навчався у Запорізькій ЗНВК 106, та Біленьківській ЗОШ. У 2021 році закінчив ЗБЦ ПТО 31 та здобув фах кранівника. Одразу після закінчення училища поїхав до Польщі, де жив, шукав себе і зустрів початок повномасштабного вторгнення. У квітні 2022 року не зумівши залишитись осторонь, повернувся до України і одразу з автобуса 19 річний Ілля поїхав долучатися до Збройних Сил України. Проходив службу разом зі своїм батьком Ігорем Олександровичем. Батька через стан здоровʼя було звільнено від служби, а Ілля продовжив свій шлях далі. Брав участь у боях за Бахмут, Авдіївку, Нью-Йорк. У 2024 році був нагороджений відзнакою Президента України «ЗА ОБОРОНУ УКРАЇНИ». За період військової служби отримав 3 поранення, та близько 10 контузій, але все одно продовжував виконувати завдання. 6 січня 2025 року виїхав на позицію, та за декілька днів ворожий боєприпас влучив прямо в укриття де він перебував із побратимами. Загинув Ілля 9 січня 2025 року, поблизу населеного пункту Леонідівка Бахмутського району, отримавши поранення несумісне з життям. У нього залишилися мама, дві сестри та улюблена племінниця. На жаль, Ілюша не встиг створити власну сімʼю, завжди казав, що побратими і є його сімʼя. Бойові побратими дуже тепло про нього відзиваються, кажуть, що він у них як син. Він серед них був наймолодший. Весела, активна, життєрадісна дитина, син України закінчив своє життя, навіть його не поживши.