Терещенко Віталій Васильович
Терещенко Віталій Васильович народився 07.04.1991 року в с.Чопилки на Київщині, де прожив до 5 років. Після, разом з мамою, переїхали мешкати до с.Балки Василівського району Запорізької області. З 1998 року по 2006 року навчався в Балківській загальноосвітній школі I-II ступенів Василівського району Запорізької області. В 2010 році закінчив Дніпрорудненський індустріальний технікум, де здобув спеціальність «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та ремонт автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничий технік-електромеханік. З 2010 року переїхав мешкати до м.Дніпрорудне Запорізької області. З грудня 2010 року почав свою трудову діяльність на ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» шахта «Прохідна» 2 дільниця на посаді електрослюсаря чергового з ремонту устаткування. Обожнював свою роботу, хоч і складні були умови праці на підземній ділянці, проте завжди всі виклики приймав з усмішкою та на позитиві. Серед колег користувався повагою, завжди відгукувався та приходив на допомогу. Комбінат був першим та єдиним місцем роботи. В 2014 року одружився та 26.02.2015 року народився єдиний син Андрій. З перших днів повномасштабного вторгнення м.Дніпррудне опинилося в окупації. Два місяці мешкали в окупації, сподіваючись на швидке звільнення, не хотіли покидати рідну домівку, ладні були відновлювати будь-які руїни. В квітні 2022 року Віталій вивіз свою сім’ю на Київщину, до рідного села де народився. Подолав більше двадцяти кацапських блокпостів на своєму авто без «зеленого коридору». Виявив неабияку стриманість та витримку у спілкуванні на блокпостах, оскільки віз свою сім’ю та домашніх улюбленців, ціна була зависока – життя та здоров’я рідних. Трохи попрацювавши, орендував житло в м.Переяслав Київської області для сім’ї, забезпечивши на перший час всім необхідним, влаштував сина до нової школи, та у вересні 2022 року добровільно пішов до ТЦК. Віталій говорив, що всі ми хочемо повернутися додому, так треба ж і робити щось для цього, його гасло - «Хто як не ми». Не відразу Віталію вдалось долучитися до лав ЗСУ, тричі йому відмовляли та повертали додому. В жовтні 2022 року все ж взяли до 95 окремої десантно-штурмової бригади. В жовтні-листопаді 2022 року пройшов курс навчання за програмою операції INTERFLEX у Великій Британії. Після навчання став на захист Батьківщини в складі штурмової бригади на Луганському напрямку. Посада: стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти ВЧ 1910. 26.12.2022 року під час ворожого танкового обстрілу поблизу н.п. Червонопопівка Кремінського району Луганської області отримав поранення не сумісні з життям. Пекельний 2022 рік забрав у сім’ї домівку, люблячого батька та надійного чоловіка. Віталій мріяв звільнити рідне місто від окупантів та щоб сім’я повернулася додому. Місце поховання: 02 січня 2023 року похований в с. Чопилки Бориспільського району Київської області. Нагороди: Указом Президента України №218/2023 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно); Рішенням Переяславської міської ради № 113-82-VIII від 22.08.2024 року присвоєно звання Почесного жителя Переяславської громади. Ти пішов добровольцем до лав ЗСУ, землю свідомо хотів захищати. Тобі відмовляли та наполегливим був, і згодом тебе туди взяли. Відданий, сильний, надійний друг, і ніжний для мене коханий. Чудовим і світлим ти татком був, тільки сталась біда, вже не з нами. Вже не буде власного будинку як хотів, не заведеш великого собаку, не скажеш більше сину теплих слів, бо дякують тобі вже за відвагу. Сміливий! І «Хто як не ми!» Частенько це гасло лунало. Ти з нами в душі і в серцях назавжди, хоть побув наяву все ж так мало. Були щасливі, будували плани, і так ще жити ти хотів на цій землі. Не вспів надихатись життям і нами, як вже убили за країну навійні. Спочивай у спокої Віталій! Нехай Господь тебе там обійме. Подивись із неба як тебе кохаю, яке ж без тебе все для мене тут сумне. У дощі я бачу капельки печалі, здається що це ти сумуєш там один. Так хочеться легенько обійняти, всього на декілька бажаних тих хвилин.