СВИРИДОВ МИКИТА СЕРГІЙОВИЧ
Дата та місце народження: 8 червня 1996 р., м. Павлоград, Дніпропетровської обл.
Дата та місце загибелі: 4 лютого 2024 р., в результаті поранень отриманих в с. Роботине, Запорізької обл.
Звання: старший солдат.
Посада: оператор ПЗРК.
Підрозділ: 3 бригада оперативного призначення Національної гвардії України «Спартан», в/ч 3017.
Місце поховання: м. Павлоград, на Алеї Слави, кладовище по вул. Луганській.
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Життєвий шлях: Микита Свиридов народився 8 червня 1996 року у місті Павлоград Дніпропетровської області. Проживав та навчався у с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області. Після навчання в школі та технікумі пішов працювати на шахту Дніпровська. З 2017 по 2019 роки Микита проходив строкову службу у 169-му навчальному центрі «Десна» імені князя Ярослава Мудрого. З 2020 року Микита почав служити у Національній гвардії України у військовій частині 3024 (м. Павлоград), у 2021 році перевівся до військової частини 3021 Національної гвардії України (м. Дніпро), з 2022 року добровільно перевівся до військової частини 3017 Національної гвардії України (м. Харків) в 3 бригаду оперативного призначення Національної гвардії України «Спартан». Ще під час служби в військовій частині 3024 (м. Павлоград) в караулі Микита надавав першу медичну допомогу товаришу по службі, якому стало погано до приїзду швидкої допомоги. Він завжди приходив на допомогу. Так і сталось 2 січня 2024 року. Мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, вночі Микита разом зі своїми побратимами їхали із бойового завдання з с. Роботине (Запорізького напрямку) і підірвались на міні. Маючи тяжкі опіки майже всього тіла, перебуваючи в опіковому шоці тяжкого ступеня, ризикуючи своїм життям Микита витягнув з полум’я своїх побратимів розрахунку і потушив їх в калюжі. Його командир на жаль помер невдовзі в лікарні, а ще один загинув на місті. Микита отримав опіки 3-го ступеня майже всього тіла та мінно-вибухові травми і 33 дні боровся за своє життя в лікарнях Запоріжжя, Дніпра та Вінниці, але 4 лютого 2024 року його серце назавжди зупинилось. Він був зразковим воїном, вірним побратимом та віддав своє безцінне життя за Україну, її свободу і незалежність. Він завжди казав «Бути воїном – жити вічно». Микита Свиридов відважно виконав свій обов’язок громадянина України, поклавши життя заради того, щоб його сімʼя, рідні та всі ми мали майбутнє у світлій, мирній та незалежній Україні. Захисник України був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Був похований у м. Павлоград на Алеї Слави, кладовище по вул. Луганській.