Супрун Олександер Олексійович

Супрун Олександер Олексійович, позивний Hunter 04.01.1999р. народження. Олександр все дитинство проживав у Запорізькій області с.Приморське. Закінчив 9 класів, обожнював футбол та грав у селі. Дуже полюбляв єдинобірства, займався ними у Запоріжжі, коли вступив до «Металургійного коледжу». Після закінчення, пішов працювати на ООО «Запоріжсталь». Працював помічником машиніста. Після пішов на капітальний ремонт путі, та він заміняв й начальника бригади. Параленьно вступив до ЗНТУ. Після закінчення навчання вступив до лав ЗСУ, підписавши контракт до 47 ОМБр «Магура», навчавшись там машини САУ "Паладін" у Германії. Після оволодіння машинами їх відправили під Бахмут на позиції. Через місяць їх перекинули у Запорізьку область на контрнаступ під Малу Токмачку, далі їх перевели на Покровський напрямок Донецької області. Після року служби там їх перевели на Сумський напрямок. Вони вражали своєю точністю ударів по техніці ворога та винищували її. Нажаль 08.10.2024 він отримав сильні поранення під час виконання бойового завдання. Його відвезли до стабілізаційного пункту де зробили йому декілька операцій, далі відвезли до Сум у лікарню і під час евакуації у іншу лікарню серце Олександра не витримало та зупинилось у кареті швидкої допомоги. Олександр дуже любив своє життя, він з посмішкою ставився до всього що відбувається в його житті, не дивлячись на все. Він завжди допомагав усім і ніколи не відмовляв. Він був найщиріша та світла людина. 10.09.2024р в нього народився син Тимофій, та він став ще щасливішою людиною. Він дуже сильно мріяв про сина і його мрія здійснилась. Він ніколи нічого не боявся йшов без страху на позиції. Наш Герой назавжди в нашому серці. У серці його маленького синочка. Вони настількі схожі що побратими називають сина маленький Hanter. Його найулюбленіша фраза - «Hunter Hunter на звʼязку...». Похований на кладовищі Святого Миколая. Нагороди: Посмертно Орден "За Мужність" ||| ступеня.

Назад