Позивний «КОЗАК».
Дата та місце народження: 3 листопада 2000 р., с. Підгірне, Василівського р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 12 грудня 2025 р., лікарня м. Запоріжжя.
Звання: солдат.
Посада: номер обслуги.
Підрозділ: 1 обслуга міномета, 2 мінометного взводу, мінометної батареї, батальйону оперативного призначення, в/ч 3056.
Сімейний стан: залишилися батьки та брат.
Нагороди: нагрудний знак «Ветеран війни».
Життєвий шлях: Олександр Стрембицький народився 3 листопада 2000 року у селі Підгірне Василівського району Запорізької області. Навчався у місцевій школі, де закінчив 9 класів. Після цього продовжив навчання у місті Запоріжжя, здобувши професію електрика у професійно-технічному училищі. Після завершення працював за фахом на одному з провідних підприємств країни — заводі «Мотор Січ». З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр без вагань став на захист рідної землі. Спочатку проходив службу як строковик у Національній гвардії України, а згодом, усвідомлюючи відповідальність перед державою, підписав контракт та продовжив службу на посаді номера обслуги 1 обслуги міномета 2 мінометного взводу мінометної батареї батальйону оперативного призначення військової частини 3056. Він мужньо боронив Україну на Херсонському напрямку, залишаючись вірним військовій присязі та обов’язку перед українським народом. 12 грудня 2025 року, залишаючись вірним присязі та своїй Батьківщині, Олександр Стрембицький помер, внаслідок отриманих поранень, перебуваючи на лікарняному у місті Запоріжжі. Йому назавжди 25 років… Вічна пам’ять і шана Герою! Честь та вічна слава Героям України!