СТАРИЙ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ

Дата та місце народження: 18 серпня 1984 р., Хортицький р-н м.Запоріжжя.

Дата та місце загибелі: 23 січня 2025 р., біля села Новопіль, Волноваського району, Донецької області.

Звання: старший солдат.

Посада: Мінометник.

Підрозділ: мінометний взвод, 115-го окремого батальйону тероборони, 110-ї окремої бригади територіальної оборони, В/Ч А7281.

Сімейний стан: залишились мама, старший брат та сестра (двійняшка), не одружений.

Місце поховання: кладовище Святого Миколая, м.Запоріжжя.

Нагороди: «За Доблесть».

Життєвий шлях: Олексій Старий народився 18 серпня 1984 року в Хортицькому районі міста Запоріжжя. Після закінчення школи, навчався у ПТУ-31, де отримав професію електрогазозварювальника 4 розряду. Одразу ж пішов працювати на Хлібозавод №5. Де працював вантажником відділу збуту. Маючи бронь, став на захист Батьківщини 11 березня 2024 року. Служив мінометником мінометного взводу 115-го окремого батальйону тероборони, 110-ї окремої бригади територіальної оборони. Олексій служив у гарячих точках на Куп’янському та Донецькому напрямках. Неодноразово виконував надскладні завдання захищаючи Україну від російських загарбників. У своєму останньому бою він ризикував життям. 23 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання Олексій Старий загинув біля села Новопіль, Волноваського району, Донецької області, в наслідок влучання КАБ по бойових позиціях. Під час несення військової служби був нагороджений: нагрудним знаком «За Доблесть». «Я пишаюсь своїм братиком – героєм! Олексій – людина з великої літери. Він віддав усе за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав найцінніше – своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій. Мій братик — мій герой!», - каже сестра захисника України. Олексій був вірним другом та надійним побратимом, який ніколи не залишав своїх. Тепер його героїчний вчинок вічно житиме в наших серцях, його родини, друзів та побратимів. У полеглого залишились мама, старший брат та сестра (двійняшка).