Спірідонов Павло Геннадійович
Спірідонов Павло Геннадійович, позивний "79-й" народився 21.05.1986 в селі Урожайне Токмацького району Запорізької області. Але родина дуже швидко переїхала до села Червоне Поле, що знаходиться між Бердянськом і Маріуполем. Там він виріс і провів усе своє життя. Батьки чоловіка усе життя пропрацювали на колхозній фермі, в селі життя було не простим для багатодітної родини. Мама Люба мала досить сильний характер та була дуже вимоглива жінка. Тато Гена ставився більш покладисто до сина, адже Павло наймолодша дитина з чотирьох. Не дивлячись на це, ріс таким собі забіякою, був дуже активним. Але з роками вплив матері на виховання сина дав результат, бо мав такий самий сильний характер, добивався цілей, відстоював своє. Після закінчення 9-го класу Паша пішов працювати. Займався абсолютно усім. Особливо можна відмітити любов до автомобілів та мотоциклів. Любив працювати на землі: побудував теплиці, де вирощував овочі і займався реалізацією, також посадив сад, за яким ми разом доглядали. Був період в житті, коли займався утепленням фасадів та ремонтом будівель. Згодом почалася військова служба в Збройних силах України з 2014 року служив у 79-й десантно- штурмовій бригаді (звідти позивний 79-й), потім в 2017 році пішов служити в Азов. Неодноразово їздив на ротації в зону бойових дій. Чоловіка поважали побратими та часто зверталися до нього. На службі показав свій сталевий характер, мужність та героїзм. В планах також було здобути вищу освіту, оскільки хотів присвятити себе військовій справі, йти по посаді. На момент загибелі був старшим сержантом. Під час несення служби в Азові, Павло познайомився з майбутньою дружиною. Вони зустрілися на святі у дитячому садку, який відвідувала донька дружини Аделіна. Паша так само мав донечку від попереднього шлюбу Уляну і як вона він приїхав до малечі в садок. Згодом вони почали жити разом та виховувати дітей. Різниця між дівчатками два рочки, Аделіна старша, тому спільну мову вони знайшли швидко. 18 вересня 2021 року офіційно стали подружжям. Після чого Павло визнав батьківство на Аделіну та офіційно став батьком для неї. В свою чергу дружина після загибелі Павла взяла опікунство над Улянкою. Як чоловік, як батько Павло був дуже лагідний, уважний, турботливий. За ним, як за кам'яною стіною, відчуття спокою, безпеки. Подружжя завжди разом робили все. Паша навіть говорив, що найкращий побратим - це дружина. Для батьків був опорою та підтримкою, завжди приходив на допомогу, цінував і любив. Часто вечори проводили в сімейному колі, будували плани, мріяли, але росія зламала ці плани... Старший сержант, Інструктор (з водіння) 1-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення ОЗСП "АЗОВ" в/ч 3057З. Загинув Павло 04.0.2022 р. під час оборони Маріуполя. Павло похований в місті Житомирі на Смолянському військовому кладовищі 03.04.2023 року. Нагороджений орденом "За мужність " lll ступеня ( посмертно).