СКРЯБІКОВ ОЛЕКСІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ
Позивний «СЛОН».
Дата та місце народження: 24 грудня 1998 р., м. Комінтерново (зараз Доброслав), Одеської обл.
Дата та місце загибелі: 13 грудня 2025 р., поблизу н.п. Ризниківка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.
Звання: солдат.
Посада: оператор безпілотних літальних апаратів.
Підрозділ: відділення безпілотних авіаційних комплексів, взводу безпілотних авіаційних комплексів, роти безпілотних комплексів, батальйону безпілотних систем, в/ч А0693.
Сімейний стан: неодружений.
Місце поховання: с. Адріанівка, Михайло-Лукашівської ТГ, Запорізького р-ну, Запорізької обл.
Життєвий шлях: Олексій Скрябіков народився 24 грудня 1998 року в селі Каїри Одеської області. Його дитинство, навчання, юність були звичайними — такими, як у тисяч українських хлопців. У сім років він пішов до першого класу Сухополов’янської школи в місті Прилуки, де й закінчив навчання. У 2015 році разом із батьками та братом переїхав в село Московку, нині Адріанівку, яка стала для нього домом. Олексій здобув фах будівельника в Запорізькому будівельному коледжі, працював разом із батьком у будівельній фірмі. Він будував — і це дуже символічно, бо такі люди створюють, а не руйнують. Він умів працювати, мріяв, любив життя, мав плани й кохану людину поруч. Та прийшов час, коли країна потребувала захисту. У липні 2025 року, отримавши повістку, Олексій без вагань став до лав Збройних Сил України. Він став солдатом, оператором безпілотних літальних апаратів, воїном, який тримав оборону нашої держави там, де найважче. Вдома на нього чекали батьки — Ольга Вікторівна та Георгій Юрійович, брат Юрій, який теж зараз захищає нашу рідну землю, наречена Анастасія. Чекали з надією, з молитвами, з вірою… Та війна безжальна. 13 грудня 2025 року Олексій загинув у бою поблизу населеного пункту Ризниківка Бахмутського району Донецької області, до останнього подиху залишаючись вірним Військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.