Позивний «САНИЧ», «САПОЖНИК».
Дата та місце народження: 3 лютого 1975 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 2 грудня 2023 р., поблизу н.п. Вербове Запорізької обл.
Звання: стрілець.
Посада: санітар.
Підрозділ: 1-й взвод оперативного призначення, 3-ї роти о.п., 2-го батальйону 15 бригади о.п. ім. Героя України лейтенанта Богдана Завади, В/Ч 3029 НГУ «Кара-Даг».
Сімейний стан: одружений.
Місце поховання: м. Запоріжжя, Капустяне кладовище.
Нагороди: учасник бойових дій, нагрудний знак «Ветеран війни».
Життєвий шлях: Ігор Скляр народився у м. Запоріжжя 3 лютого 1975 року. З 1 по 5 клас навчався в СШ №80, де займався плаванням. Потім - у СШ №38, де займався греко-римською боротьбою, брав активну участь в усіх культурних та спортивних заходах. З 1993-1994 - служив у прикордонних військах української армії на посаді стрілець, оператор-навідник. Після армії працював на Запорізькому автомобілебудівному заводі. 3 1996 року разом з братом займався пошивом і ремонтом взуття. І з 2008 року працював на ЗФЗ у відділенні спецсплавів, цех №4: бригадир плавильник феросплавів. Отримав відзнаку «кращий робітник заводу», був обізнаним, доброзичливим, цілеспрямованим. Одружився на Романюк О.І. Був чесним, турботливим, добрим, сміливим, найкращим чоловіком. Із перших днів повномасштабного нападу ворога на Україну став на захист Батьківщини. Служив у в/ч 3029 НГУ «Кара-Даг» у складі 1-го взводу оперативного призначення, 3-ї роти о.п., 2-го батальйону о.п. ім. Героя України лейтенанта Богдана Завади на посаді стрілець-санітар у званні солдата. Мав позивний: «Санич» та «Сапожник». Має відзнаки нагрудний знак «Ветеран війни» та «Учасник бойових дій». Ігор Скляр був вірним військовій присязі. У бою за нашу Батьківщину, виявивши мужність і стійкість загинув 2 грудня 2023 р. внаслідок штурмових дій противника поблизу н.п. Вербове Запорізької області. Похований в м. Запоріжжя на Капустяному кладовищі.