СИРОТА БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ
Дата та місце народження: 4 лютого 1995 р., смт. Новомиколаївка, Запорізької області.
Дата та місце загибелі: 2 квітня 2022 р., с. Бражківка, Харківської області.
Звання: солдат резерву.
Посада: оператор ПТРК.
Підрозділ: 21 запасна рота, в/ч 1126, 25 ОДШБ.
Сімейний стан: одружений, мав сина.
Місце поховання: с. Пістинь, Івано-Франківської обл.
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), медаль Івано-Франківської обласної ради «Лицар бойового чину» (посмертно).
Життєвий шлях: Богдан Сирота народився 4 лютого 1995 року в смт Новомиколаївка Запорізької області. Ріс надзвичайно активним хлопчиком, був непосидючий, в нього все горіло в руках (в деяких випадках, навіть буквально), водночас Богданчик мав добре серце, яке навіть з роками не огрубіло і не зачерствіло. Любив тварин. Навчався у Новомиколаївській ЗОШ №1 у «Б» - класі. Серед однокласників мав чимало друзів, і саме там, його вперше стали називати – Бодя. В шкільні роки у нього формувалися геймерські здібності: тихцем від батьків він використовував кишенькові гроші не на булку в шкільній їдальні, а на завсідництво у комп’ютерній ігровій (єдиній, а від того, найпопулярнішій у селі). Безтурботні студентські роки провів у Запорізькому інституті економіки і технологій, де вивчав економічну кібернетику і де найбільше був змушений цікавитися лекціями професора Нудного. В ці роки теж здобував друзів. Взагалі, він був неперевершеним другом. З ним було легко і весело, і водночас можна було почуватися впевнено і захищено у будь-якій ситуації. Бодя мав просто нестримне почуття гумору. Він і сам не усвідомлював наскільки потужне було це його вміння. Він жартував щиро і добродушно і міг виштовхнути людину в позитив будь-де і будь-коли. Всіх своїх дівчат він вперто переховував від родичів, окрім тієї «одної єдиної» - Аліни. Заради неї, він навіть вчився готувати грецький салат та зачиняти за собою дверцята кухонних шаф. Богданчик і Алінка одружилися у червні 2020 року, а трохи більше ніж за рік у них народився синочок – Захар (теж, неабиякий сміхотунчик, до речі). Бодя заробляв на життя тим, що продавав керамічну плитку та будівельні матеріали. Богдан зневажав фальшивих, підлих і пихатих. З доброго і променистого він міг перетворитися на справжній ураган, що змітав все на своєму шляху, якщо людина того заслуговувала. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Бодя відвіз своїх рідних на Захід країни, а сам пішов на фронт – боронити тих кого любив. Дата смерті Богдана Сироти дзеркальна його даті народження: він загинув 2.04.2022 року перебуваючи на позиціях біля села Бражківка Харківської області, назавжди залишивши в серцях тих, хто його любив глибоку пустку та щиру ненависть до окупанта. Спочивай з миром, Бодя Сирота! Герої не вмирають!