СИНЯВСЬКИЙ ГЕННАДІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Дата та місце народження: 29 липня 1967 р., с. Данило-Іванівка Мелітопольського р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 28 травня 2022 р., смт Комишуваха, Комишуваського р-ну, Запорізької обл.
Звання: майстер-сержант.
Посада: технік стрілецької роти.
Підрозділ: 4 стрілецька рота, в/ч А7363.
Сімейний стан: неодружений.
Місце поховання: військове кладовище, смт Кушугум, Запорізької обл.
Нагороди: орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
Життєвий шлях: Геннадій Синявський народився 29 липня 1967 року в селі Данило-Іванівка Мелітопольського району Запорізької області. Навчався у Данило-Іванівській загальноосвітній школі. Після школи він вступив до Мелітопольського технікуму гідромеліорації та механізації сільського господарства, де освоїв професію техніка-механіка. Отримавши диплом, проходив дійсну строкову службу з 25.06.1986 р. по 25.05.1988 р. на посаді електрика-телефоніста, а згодом - розвідника військової розвідки. Після цього продовжив службу на Мелітопольському військовому аеродромі на посаді техніка силових та освітлювальних агрегатів (станцій). Завжди захоплювався авіацією і пишався своєю роботою. У вільний час займався садівництвом. Після звільнення зі служби Геннадій переїхав до міста Запоріжжя. У житті ніколи не втрачав оптимізму, любив море, землю і рідну Батьківщину. Був турботливим сином, чуйним братом, люблячим батьком, доброю і щирою людиною. Намагався усім прийти на допомогу. Після початку повномасштабного вторгнення 16 березня 2022 р. Геннадій приєднався до 124-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України на посаду техніка стрілецької роти. Майстер-сержант Синявський Геннадій проходив службу в 4 стрілецькій роті військової частини А7363 на Запорізькому напрямку. Захисник України загинув 28 травня 2022 р. у смт Комишуваха Запорізької області під час артилерійського обстрілу. Поховали Геннадія Синявського на військовому кладовищі у смт Кушугум Запорізької області. За мужність і героїзм, проявлені під час захисту країни від ворога, воїн посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Геннадій ніколи не скаржився на життя. Навіть перебуваючи на війні, завжди заспокоював своїх рідних і казав, що все буде добре. Він твердо вірив у нашу перемогу. У загиблого героя залишилися рідні сестри, племінники та син.