ШВЕЦЬ ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
Позивний «БРОДЯГА».
Дата та місце народження: 30 травня 1993 р., с. Стара Гута, Старовижівського р-ну, Волинської обл.
Дата та місце загибелі: 3 березня 2026 р., н.п. Нечволодівка Купʼянського району Харківської обл.
Звання: старший солдат.
Посада: водій електрик.
Підрозділ: 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, в/ч А4759.
Сімейний стан: лишилась донька.
Місце поховання: кладовище в с. Залісці, Кременецького р-ну, Тернопільської обл.
Життєвий шлях: Юрій Швець народився 30 травня 1993 року на Волині. Згодом разом із родиною переїхав до Запорізької області, у село Любимівка. Саме там він пішов до першого класу та здобув середню освіту. З великою радістю Юрій навідувався у село Залісці, звідки родом його батьки, спочатку до бабусі, потім - до рідної тітки. Тут безтурботно проводив канікули та юнацькі вечори з друзями. Після закінчення школи, у 2010 році, вступив до Запорізького професійного ліцею транспорту, де здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів та водія транспортних засобів. У 2012 році був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. За час служби в автомобільному взводі на посаді водія, Юрій проявив себе як дисциплінований, відповідальний та надійний військовослужбовець. У 2014 році, коли Україна зіткнулася з російською агресією на сході, Юрій добровільно став на захист Батьківщини та брав участь у бойових діях на Донбасі. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Юрій знову без вагань пішов захищати рідну землю, керуючись словами: «Хто, як не я?». Старший солдат Юрій Швець був водієм-електриком взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів. Навіть у найскладніших ситуаціях воїн залишався сильним духом та зберігав почуття гумору, був сміливим, товариським, добрим та чуйним. 3 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання на Куп'янському напрямку, внаслідок влучання ворожого FPV-дрону в автомобіль, у якому перебували військові, Юрій отримав важке поранення. Його було евакуйовано до стабілізаційного пункту, де медики надали першу допомогу, після чого доправили до військового шпиталю у місті Харків. Попри всі зусилля лікарів врятувати життя не вдалося – серце мужнього воїна зупинилося 3 березня.