Шмік Олександр Вікторович

Шмік Олександр Вікторович, позивний «Німець» народився 17.09.1977 р., родом з міста Фергана, Узбекистан. Жив у Запоріжжі. Закінчив Запорізький навчально-курсовий комбінат, здобув фах маляра. Працював будівельником і займався ремонтними роботами зі своєю бригадою. Любив свою роботу та весь час вдосконалював свої професійні навички. У 2015-2016 роках брав участь в АТО у складі 72-ої окремої механізованої бригади. Був розвідником. Тоді Олександра нагородили медаллю «За доблесть та звитягу». 26 лютого 2022 року Олександр знову взяв до рук зброю та став на захист України від російських окупантів. Обіймав посаду старшого стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7278. «Він був сильною, усміхненою та доброю людиною. Дуже гарний чоловік і люблячий батько, надійний побратим. Завжди жартував та піднімав бойовий дух! Він був прикладом для своїх побратимів! Жив і робив все задля нашої сім’ї. Усе, що йому було потрібно, щоб наша родина була найщасливішою! І ми такими й були, поки ця клята війна не забрала його в нас». Загинув 25 серпня 2022 року поблизу села Темирівка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні мінно-вибухові поранення. Поховали воїна на кладовищі в селі Яковлеве Запорізької області. Був нагороджений орденом «За Мужність» 3 ступеню «посмертно». У нього залишилися дружина Марина і доньки Карина та Євгенія.

Назад