Шарлай Микола Костянтинович
Шарлай Микола Костянтинович, позивний "ШЕРЛАН" народився в 19.12.1995 році., смт. Веселе, Веселівського району, Запорiзької обл. Базову освіту отримав у Веселівській ЗОС. З 2010 по 2013 рік навчався у Веселівській дитячій спортивній школі, займався пауерліфтингом, приймав участь у багатьох районних та міських спортивних змаганнях, мав ІІ спортивний розряд МСУ. У 2014 році закінчив Веселівський професійний аграрний ліцей, отримав спеціальність слюсар з ремонту автотранспорту та тракториста-машиніста. Закінчив Мелітопольську технічну школу, отримав категорію водія класу: В,С,D. Нетривалий час їздив на заробітки до Польші. У 2019 році підрисав контракт на службу до 74-го окремого розвідувального батальйону військової розвідки сухопутних військ ЗСУ. Одружився 20.02.2020 року на Семеренко Яні Сергіїіні, переїхав до дружини у м. Дніпро. Дружина часто приїздила на поле бою до Миколи, підтримуючи моральний бойовий дух та забезпечуючи необхідним чоловіка та побратимів. Микола Шарлай підтримував активний спосіб життя, підтримував фізичну форму, що допомагало йому зберігати баланс між роботою та відпочинком. В період з 03.07.2019 року безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у складі 74-го окремого розвідувального батальйону військової розвідки сухопутних військ Збройних сил України; В\ч А1035. У 2022 році, з моменту повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, перебував у м. Авдіївка, Донецької області, захищаючи свою країну та її незалежність. На фронті на початку служби знаходився на Донецькому напрямку, де виконував різноманітні бойові завдання. Це були важкі часи, хлопці увесь час тримали оборону, стискаючись з ворогом, боролися за кожен клаптик рідної землі. Побратими були для Миколи другою родиною. Вони разом долали труднощі, підтримували однин одного. 30 грудня 2022 року під час ведення бойових дій в районі н. п. Мар’їнка, Донецької області Микола Костянтинович отримав поранення не сумісне із життям. 1 січня 2023 року тіло Героя було доставлено в м. Дніпро до Обласного моргу. Попрощатися з Миколою прийшли родичі, друзі, побратими, представники 74 ОРБ. В промові, капітан Негробов В.О. наголошував на мужності та самопожертві, вірності обов’язку та любові до рідної землі. Микола Костянтинович назавжди серцях всіх, хто його знав. Його бойовий дух, мужність і самопожертва – це приклад для наслідування, а його ім’я навіки закарбоване в історії нашої країни. Похован: 03.01.2023, с. Вільне, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Нагороджений (посмертно) УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ No 369266 "За Особисту Мужність" ІІІ ступеня, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України від 23 лютого 2023 року. Нагороджений медаллю «За звитягу! Слава і честь!» від 01.10.2021 року та медаллю «Ветеран війни» від 04.09.2021 року.