САЄНКО ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
Дата та місце народження: 21 січня 1987 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 8 березня 2025 р., в районі н.п. Костянтинопіль Донецької обл.
Звання: старший солдат.
Посада: стрілець-оператор стрілецького відділення.
Підрозділ: стрілецький взвод, стрілецької роти, в/ч А7363 (перебував у розпорядженні командира в/ч А5074).
Сімейний стан: одружений, є донька.
Місце поховання: м. Запоріжжя Капустяний цвинтар, Алея Героїв.
Нагороди: Ветеран війни (учасник бойових дій), Медаль «Сильному духом», Хрест патріота України.
Життєвий шлях: Олександр Саєнко народився 21 січня 1987 року в м. Запоріжжя. З дитинства він обожнював свободу і дуже любив мандрувати, проїхав майже всю Україну. Навчався Олександр в 23 школі м. Запоріжжя. Мав «золоті руки»: будь-який механізм або двигун в його руках отримував друге життя. В 2020 році доля подарувала йому світлий промінь щастя – він зустрів свою майбутню дружину. Не бувши професійним військовим з перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну не залишився осторонь, обрав шлях воїна та, добровільно долучився до оборони держави. Вже 15.03.2022 року був зарахований до військової частини А7363. В період з 13 травня 2022 по 18 січня 2023 виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку в районі населених пунктів Малі Щербаки, Щербаки, Лобкове. Брав безпосередню участь у бойових зіткненнях із противником. Неодноразово вів вогонь по ворогу з ручного протитанкового гранатомета та застосовував ручні гранати, завдаючи окупантам втрат у живій силі. 3 липня 2022 року отримав бойове поранення, після проходження лікування повернувся в стрій. З 24 січня 2023 по 18 січня 2024 виконував бойові завдання на Херсонському напрямку, брав участь в обороні м. Херсон. Неодноразово форсував річку Дніпро для проведення штурмових і розвідувальних дій на острові Круглик. Виконував розвідувальні завдання, утримував передові позиції на лінії зіткнення та брав участь у спецопераціях із визволення лівобережжя Херсонщини. З 19 січня 2024 продовжив виконувати бойові завдання на Донецькому напрямку. Боронив найскладніші ділянки фронту в районах населених пунктів: Новомихайлівка, Парасковіївка, Костянтинівка, Богатир та Костянтинопіль. Упродовж служби проявляв мужність, витримку та високий професіоналізм, сумлінно виконуючи військовий обов’язок. 8 березня 2025 року під час штурмових дій та щільного артилерійського обстрілу противником в населеному пункті. Костянтинопіль, старший солдат Олександр Саєнко тримав оборону та вів щільний вогонь по ворогу, до останнього стримуючи його просування вглиб населеного пункту. Приблизно о 07:20, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, Олександр отримав поранення, несумісні з життям. Він прийняв свій останній бій як справжній воїн, захищаючи рідну землю зі зброєю в руках. До останнього подиху залишався вірним Українському народові, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Його бойовий шлях є прикладом честі, відваги та самопожертви і ім’я Батьківщини! Вічна пам'ять і слава Герою! Його подвиг назавжди вписаний в історію боротьби за вільну Україну.