САДОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
Дата та місце народження: 26 липня 1975 р., с. Немерче Мурованокуриловецького р-ну, Вінницької обл.
Дата та місце загибелі: 19 липня 2024 р., Донецька обл.
Звання: майор поліції.
Посада: командир взводу №2.
Підрозділ: рота №3 батальйону поліції особового призначення «Стрілецький» ГУ НП в Запорізькій області.
Сімейний стан: залишились дружина, донька та син.
Місце поховання: Капустяний цвинтар, м. Запоріжжя.
Нагороди: відзнака Національної поліції України – медаль «10 років сумлінної служби»; відзнака Президента України «За оборону України»; відзнака Національної поліції України – медаль «15 років сумлінної служби»; відзнака Національної поліції України – медаль «20 років сумлінної служби».
Життєвий шлях: Олександр Садовський народився 26 липня 1975 року в с. Немерче Мурованокуриловецького району Вінницької області. Ще маленьким з батьками переїхав до АР Крим, в с. Абрикосове Первомайського району. Там він провів своє дитинство та здобув освіту в Абрикосівській середній школі. З 1991 по 1995 роки навчався у Ногайському радгосп-технікумі за спеціальністю «Агрономія». Окрім навчання за основною спеціальністю оволодів теоретичним курсом, пройшов практичну підготовку та отримав посвідчення з присвоєнням кваліфікації лаборант агрохімічних досліджень. В технікумі також отримав водійське посвідчення. Будучи студентом технікуму познайомився з майбутньою дружиною – Тетяною та влітку 1994 року вони одружилися. Восени 1995 року на світ з’явилась донька – Діана. Отримавши диплом агронома Олександр разом з сім’єю повернувся в рідний колгосп. Там отримав посаду головного гідротехніка. Олександр був відповідальною та дуже працелюбною людиною, любив працювати на землі. Попри посаду головного спеціаліста сідав у трактор та їхав допомагати збирати врожай. Друзі та колеги поважали та любили Олександра за його людяність, чесність та щирість. У 1998 році був призваний до армії в навчальний центр «Десна» та за пів року був переведений у військову частину в с. Перевальне, АР Крим. У 2000 році закінчив строкову службу у військовому званні – старшина та отримав спеціальність механік-водій БМП. Влітку 2001 року вступив до Луганського училища професійної підготовки. З 7 жовтня 2001 року почав нести службу в Первомайському РВ Кримської області на посаді дільничого інспектора міліції. У 2003 році Олександр з дружиною та донькою переїжджають на батьківщину дружини до Запорізької області у с. Шелюги. Олександр переводиться з Первомайського РВ до Кирилівського підрозділу міліції. Попри постійну зайнятість Олександр здобув дві вищі освіти вступивши на заочну форму до Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна» за кваліфікаціями: ступінь вищої освіти магістр спеціальність «Екологія» професійна кваліфікація «Магістр з екології, викладач вищого навчального закладу» та ступінь магістра за спеціальністю Соціальна робота кваліфікація магістра з соціальної роботи, викладача вищого навчального закладу. У 2013 році за два дні до дня народження Олександра дружина дарує йому синочка – Данила. Хобі Олександра було подорожувати та рибалити. Якщо в нього з’являлась можливість взяти відпустку, то він обов’язково вирушав з сім’єю по Україні. Олександр завжди казав: «В нашій країні є дуже багато гарних та цікавих місць, які варто побачити». З вересня 2008 року по січень 2011 року працював у Якимівському РВ ГУ дільничим інспектором міліції. З 2011 року по 2015 рік обіймає посаду старшого дільничого інспектора міліції в Кирилівському підрозділі. З 2015 року стає старшим інспектором Якимівського відділу поліції. З 2016 року по 2022 рік начальник сектору поліцейської діяльності №1 (смт Кирилівка). В червні 2022 року обіймає посаду заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції. З 27 червня 2024 року по 19 липня 2025 року — майор поліції Олександр Садовський проходив службу на посаді командира взводу №2 роти №3 батальйону поліції особового призначення «Стрілецький» ГУ НП в Запорізькій області. Понад 22 роки він віддано служив у лавах органів внутрішніх справ та був одним із перших хто долучився до новоствореного батальйону поліції особливого призначення «Стрілецький». 19 липня на бойовому завданні бронетранспортер, яким кермував Олександр, потрапив у ворожу засідку. Окупанти відкрили вогонь. Постріл гранатомета спричинив водію важкі поранення. Однак він ще деякий час намагався вести броньовик, аби врятувати побратимів. На жаль, пораненого Олександра не вдалося реанімувати. Він залишався вірним Присязі та обов’язку до останнього подиху. Олександр був доброю людиною, люблячим сім’янином, надійним товаришем, який завжди підставляв плече у важкі моменти. За час служби він зарекомендував себе лише з позитивного боку. Йому назавжди 49 років. Без коханого чоловіка залишились дружина, з якою вони прожили понад 30 років, а без найкращого батька двоє дітей — дванадцятирічний син Данило та двадцятидевʼятирічна донька Діана. Вічна і світла пам'ять! Герої не вмирають!