Саченко Артур Вікторович
Саченко Артур Вікторович, Народився 23 вересня 1984 року в м. Запоріжжя. Був чемним, вихований хлопчиком. Проявляв з дитинства інтерес до акваріумористики, любив нове щось смайструвати та відремонтувати будь-які зламані речі. Навіть сам змайстрував акваріум на 60 літрів. Закінчив 33 школу, що знаходиться в Заводському районі м. Запоріжжя. Після школи пішов навчатися до Металургійного технікуму Запорізької державної інженерної академії, який закінчив з відзнакою в 2004 році та здобув кваліфікацію "технік-мезанік". За результатами відмінної практики - почав працювати слюсарем-ремотником у Відкритому акціонерному металургійному комбінаті "Запоріжсталь" та паралельно закінчив Запорізьку державну інженерну академію, отримавши кваліфікацію бакалавра з інженерної механіки,а згодом і інженера-механіка (магістр). В період часу з 02.11.2004 по 26.10.2005 служив в Збройних Силах України. Після повернення зі служби познайомився з майбутньою дружиною,з якою 14 липня 2007 році одружився. А в 2011 році народилася донечка, яку так сильно хотів Артур. В 2017 році Саченко Артур переведений на посаду інженера-технолога в Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", де отримав свідоцтво по професії "Електрогазозварювальника", а також пройшов підготовку резерву на посади мастера та старшого мастера. В 2020 році був нагороджений Почесною грамотою за високі трудові результати. Артур був не конфліктним та працьовитим МАЙСТРОМ НА ВСІ РУКИ, генератором нових ідей. Просту річ перетворював на багатофункціональний пристрій високого класу, який він сам проєктував. Він був хорошим сім'янином: завжди поспішав додому та проводив багато часу разом з дружиною та донькою. Любив рибалити, ремонтувати свою улюблену автівку та щось створювати нове (в т.ч. робити ремонт в квартирі та ремонтувати речі, що зламалися). 24.02.2022 був призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України, де проходив службу в 55 ОАБр "Запорізька Січ" військової частини А 1978 м. Запоріжжя. З 25.02.2022 вже був направлений на "нуль". Перебуваючи в м. Маріуполь Донецької області отримав травми, не сумісні с життям - загинув 18.04.2022. Був нагороджений посмертно Орденом "За мужність" 3 ступеня. "Пишаюсь, кохаю, завжди пам'ятаю!" -ці слова написано усюди... в тому числі і на місці його поховання на кладовищі Бугайово Заводський район м. Запоріжжя.