Дата та місце народження: 23 жовтня 1981 р.
Дата та місце загибелі: 18 серпня 2022 р., поблизу с. Піски, Донецької обл.
Звання: старшина.
Підрозділ: 23 окремий мотопіхотний батальйон «Хортиця», 56 окремої мотопіхотної бригади, в/ч А2988, Сухопутних військ Збройних Сил України.
Сімейний стан: одружений.
Нагороди: нагрудний знак «За оборону Маріуполя»; медаль «23 окремий батальйон «Хортиця»»; почесна відзнака «Учасник бойових дій».
Життєвий шлях: Володимир Різник народився 23 жовтня 1981 року. в місті Запоріжжі, де пройшли його дитинство та юність. Змалку він вирізнявся відповідальністю, працьовитістю та любов’ю до рідної землі. У 2000–2001 роках Володимир проходив строкову службу у Повітряно-десантних військах Збройних Сил України. Саме там загартувалися його характер, сила духу та готовність захищати Батьківщину. У 2002 році він вступив до лав Міністерства внутрішніх справ України, де проходив службу в батальйоні патрульно-постової служби міліції міста Запоріжжя. Колеги цінували його за професіоналізм, чесність і людяність. У мирному житті найбільшим захопленням Володимира було рибальство. Він любив природу, цінував час, проведений з рідними, і завжди знаходив можливість підтримати тих, хто потребував допомоги. Коли у 2014 році росія розпочала збройну агресію проти України, Володимир без вагань став на захист держави. Він брав участь в антитерористичній операції на Донеччині, виконував бойові завдання та був нагороджений за мужність і віддану службу. Із перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році Володимир знову став до лав захисників України. Він виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках Донецької області, зокрема поблизу Водяного та Карлівки, мужньо боронячи українську землю. За роки служби Володимир Різник був відзначений нагородами, серед яких «За оборону Маріуполя», відзнака 23 окремого батальйону «Хортиця» та почесна відзнака «Учасник бойових дій». Ці нагороди стали визнанням його мужності, незламності та бездоганного виконання військового обов’язку. Свій останній бій Володимир Різник прийняв 18 серпня 2022 року поблизу селища Піски Донецької області. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам і українському народові. Він віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. У Героя залишилися дружина та дві доньки. Для них він назавжди залишиться люблячим чоловіком і батьком, опорою родини та прикладом мужності й честі. Життя Володимира Різника — це історія людини, яка двічі стала на захист своєї держави і до кінця виконала свій обов’язок. Його ім’я назавжди залишиться в пам’яті рідних, побратимів, друзів і всіх українців. Вічна пам’ять і вічна слава Герою! Герої не вмирають!