ПОСТОЛЮК ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Дата та місце народження: 4 травня 1983 р., смт Поліське, Київська обл.
Дата та місце загибелі: 28 жовтня 2025 р., с. Верхній Салтів, Чугуївського р-ну, Харківської обл.
Звання: солдат.
Посада: водій протитанкового взводу.
Підрозділ: 1 механізований батальйон, 72 Бригади «Чорні Запоріжці», в/ч А2167.
Сімейний стан: не одружений.
Місце поховання: с. Мала Старицяі, Бориспільського р-ну, Київської обл.
Життєвий шлях: Юрій Постолюк народився 4 травня 1983 року у смт Поліське на Київщині — у родині, де вчили любити землю, працю і людей. Він був турботливим сином для своїх батьків, їхньою опорою й тихою гордістю, а для сестри — найріднішою людиною, братом, про якого завжди говорили з особливою ніжністю: «наш Юрчик». Через наслідки Чорнобильської трагедії родина змушена була покинути рідний край. Дорога повела їх до Криму, а згодом — до Мелітополя, який став для Юрія домом на довгі роки. Після закінчення Мирненської загальноосвітньої школи Мелітопольського району Юрій здобув професійну освіту у місті Мелітополь, опанувавши професії слюсаря та водія-тракториста. З дитинства він захоплювався технікою й дорогами. Ще п’ятирічним хлопчиком умів керувати трактором, а одним із перших його слів було слово «трактрон». Дорога стала його життям — і в роботі, і в долі. Все своє життя Юрчик працював на великих автівках. У серпні 2022 року війна знову змусила родину залишити рідний дім, рятуючись від російської окупації Мелітополя. Спочатку прихисток дала Вінниччина, згодом — Київщина. Та де б не був Юрій, його серце завжди залишалося з батьками, сестрою і родиною. Юрій завжди прагнув бути корисним. Працював на відновленні мостів, зруйнованих війною. А у серпні 2024 року свідомо став на захист України, підписавши контракт зі Збройними Силами України. Служив солдатом, водієм протитанкового взводу механізованого батальйону. Херсонський, Покровський, Харківський напрямки — там він боронив Україну. Після поранення пройшов лікування та реабілітацію і повернувся до побратимів, бо не вмів інакше — залишати своїх він не міг. 28 жовтня 2025 року серце Юрія Миколайовича Постолюка раптово зупинилося. Це сталось внаслідок ускладнень після поранення 15.06.2025 в с.Горіхове Донецької області. Для побратимів Юрій був спокійним, надійним, турботливим другом. Для рідних — люблячим сином братом і дядьком. Він завжди знаходив час подзвонити, запитати, чи все добре, підтримати словом і теплом. Світла і вічна пам’ять Герою! Любов батьків, сестри та племінниць збережуть його ім’я навіки.