ПОНЬКА ВОЛОДИМИР ВІТАЛІЙОВИЧ
Позивний «ЧІП».
Дата та місце народження: 2 червня 2001 р., м. Докучаєвськ, Донецької обл.
Дата та місце загибелі: 24 серпня 2023 р., м. Кремінна, Луганської обл.
Звання: старший солдат.
Посада: старший кулеметник.
Підрозділ: в\ч А3057, Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України «Азов».
Сімейний стан: неодружений.
Місце поховання: цвинтар Св. Миколая, м. Запоріжжя.
Нагороди: орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
Життєвий шлях: Володимир Понька народився 2 червня 2001 року в м. Докучаєвськ, Донецької області. Де навчався у загальноосвітній школі №6 і жив до 2014 року. Після окупації міста з мамою переїхав до м. Волноваха. У 2014 році він був ще занадто юний для служби: на той час йому було 14 років. Але після переїзду одразу долучився до волонтерського центру: ходив фарбував мости, стовпи в місті в жовто-блакитний разом з дорослими. У Волновасі Володимир пішов до восьмого класу місцевого ліцею. У 2016 році вступив до Великоанадольського лісового коледжу, де навчався за фахом садово-паркове господарство. У 2020 році закінчив ліцей і одразу ж вступив до Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка, у 2022 році отримав диплом бакалавра за спеціальності інженер деревообробки. Він був працьовитим, самостійним, сміливим, турботливим, завжди усміхнений, на нього завжди можна було покластися. Мав багато друзів. Займався спортом. Під час навчання працював офіціантом, рієлтором та адміністратором. Він був єдиною опорою для своєї матусі. 18 січня 2023 року Володимир Понька вступив до в\ч А3057 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України «Азов». Брав участь у боях на Запорізькому, Луганському напрямках. Боронив Батьківщину у званні старшого солдата на посаді старшого кулеметника. Справжній патріот своєї держави. Мужній, хоробрий, справжній воїн, надійний захисник, відданий сім'ї та друзям. Володимир завжди приходив на допомогу. Саме тому він взяв такий позивний «ЧІП». Володимиру назавжди 22 роки: він загинув 24 серпня 2023 року в Луганській області на території Серебрянського лісництва під час виконання бойового завдання на зайнятих ворожих позиціях, де потрапив під мінометний обстріл. І, отримавши мінно-вибухову травму несумісну з життям, загинув на місці. Смерть Володимира стала величезною трагедією для його родини. У нього залишилась самотня мама, бабуся та дідусь. Тепер вони несуть важкий тягар втрати сина та онука. Його втрата назавжди змінила їхнє життя, залишивши рану в серцях, яку неможливо загоїти.