ПОМИЛЯЙКО ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

Позивний «ПЕМ».

Дата та місце народження: 13 липня 1991 р., м. Бердянськ, Запорізької обл.

Дата та місце загибелі: 10 квітня 2022 р., с. Піски, Донецька обл.

Звання: лейтенант.

Посада: командир.

Підрозділ: 3 взвод, 3 роти, 23 ОБМП, 56 ОМБр.

Сімейний стан: неодружений.

Місце поховання: Кушугумське кладовище, м. Запоріжжя.

Нагороди: орден «За Мужність» III ступеня .

Життєвий шлях: Олександр Помиляйко народився в м.Бердянськ Запорізької області. В 10 місяців батько залишив їх з мамою і вони переїхали в м. Приморськ, Запорізької області, Приморський район. Навчався в Приморській загальноосвітній школі №1. Після закінчення школи, вступив до Приморського СПТУ №54, де вчився на газозварювальника. У 2015 році вступив до лав Збройних сил України. З 2017 року служив в 37 батальйоні 56 бригади, виконував бойові завдання в районі н.п Красногорівка та Марʼїнка Донецької області. Пізніше — вступив в Академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у м. Львів. Після її закінчення отримав первинне офіцерське звання молодший лейтенант. Після чого прийняв 3 взвод 3 роти 56 ОМБр. 2020-2021 тримав оборону в н.п. Піски Донецької області в районі Донецького аеропорту. Після відновлення боєздатності, підрозділ в листопаді 2021 року зайшов знов в н.п Піски. І після початку повномасштабного вторгнення Олександр був відкомандирований до н.п. Велика Новосілка, де тримав оборону, намагаючись не допустити прориву противника. Де на той час вже тривали жорстокі бої. У березні Олександр Помиляйко повернувся до свого підрозділу в Піски, там була спроба масованого прориву. Під час артилерійського обстрілу загинув в н.п. Піски під час виконання бойового завдання. Під час загибелі мав звання лейтенант. У цивільному житті Олександр був душею компанії, завжди підтримував та ніколи не відмовляв у допомозі друзям. Був цілеспрямованим і завжди впевнено йшов до своєї мети. У Олександра залишилась мати, сестри і племінники.