ПОДАТИКІН РОМАН ВІКТОРОВИЧ

Позивний «РАМЗЕС».

Дата та місце народження: 16 листопада 1973 р., Сумська обл.

Дата та місце загибелі: 17 квітня 1923 р., під Краматорськом на Донеччині.

Звання: сержант.

Посада: командир відділення зенітно-ракетного взводу.

Підрозділ: 56 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада ЗСУ, 37 батальйону, 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади ЗСУ.

Сімейний стан: не одружений.

Місце поховання: с. Кушугум, Запорізького р-ну.

Нагороди: медаль Богдана Хмельницького; Почесні відзнаки: «За оборону Маріуполя», «Учасник бойових дій», медалі «Оперативно-тактичне угрупування. Маріуполь», «Честь. Відвага. Доблесть»; пам`ятна відзнака «Військова розвідка за вільну Україну».

Життєвий шлях: Роман Податикін — родом із Сумської області. Закінчив 11 класів школи в селі Стецьківка. Працював у місті Суми на заводі формувальником. З 1998 року переїхав разом з мамою та сестрою до селища Приазовське Запорізької області. У вільний час любив читати книжки, саджати дерева, квіти і їздити на риболовлю. Мав хобі - робив з дерева різні поробки. Із початком російсько-української війни 2014-го чоловік боронив Україну у лавах ЗСУ. Упродовж 9 років неодноразово виконував бойові завдання на передовій: спочатку - на території АТО/ООС, а потім під час великої війни. Під час повномасштабного вторгнення Роман був військовослужбовцем 37-го батальйону 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення зенітно-ракетного взводу. Чоловік щиро вірив у перемогу і боровся за вільну Україну до останнього подиху. «Усі ці роки ти не підпускав ворога до нашого дому! Я хочу, щоб всі знали про тебе, адже ти — ГЕРОЙ, хоч ніколи себе таким не вважав. Дивлячись ворогу в обличчя він 9 років стояв на сторожі незалежності та суверенітету нашої країни. Ти на щиті, але непереможний! Слава Україні! Герою слава!» - двоюрідна сестра загиблого Марина. Роман помер під Краматорськом на Донеччині. Воїну було 49 років. Поховали його у Запорізькій області с. Кушугум. У Романа залишилася мама, сестра, рідні та друзі.

Назад