ПИЦКІВ ДАНИЛО СЕРГІЙОВИЧ
Позивний «ЛЮЦІ».
Дата та місце народження: 17 грудня 2001 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 22 листопада 2024 р., н.п. Зелений Шлях, Суджанського р-ну, Курської обл.
Звання: матрос.
Посада: стрілець-номер обслуги 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.
Підрозділ: 2 батальйон морської піхоти, в/ч А2802.
Сімейний стан: одружений.
Місце поховання: с. Наталівка, Запорізького р-ну, Запорізької обл.
Нагороди: нагрудний знак та посвідчення «Ветеран війни – учасник бойових дій». Також був відзначений нагородою Запорізької Січі.
Життєвий шлях: Данило Пицків народився 17 грудня 2001 року у місті Запоріжжя. Зростав у родині разом із мамою, братиками та сестричками. У 2006 році пішов до першого класу в Наталівського НВК Запорізького району, де навчався до 2019 року. З дитинства дуже любив футбол — грав у командах, брав участь у турнірах, здобував призові місця. Після школи вступив до Запорізького професійного ліцею (ПТУ №27), де здобув професію газоелектрозварювальника. Проходив практику на підприємстві «Мотор Січ», після чого працював у Мокрянському кам’яному кар’єрі №2 газозварювальником 5-го розряду. 7 квітня 2021 року був призваний на строкову військову службу та направлений до навчального центру «Десна». Після підготовки проходив службу у місті Сміла, у військовій частині А4167. 11 липня 2022 року підписав контракт та став на захист України. Певний час перебував у відрядженні в місті Дніпро, де у складі ремонтної бригади допомагав відновлювати військову техніку для наших захисників. 28 червня 2024 року Данило одружився з коханою жінкою, яку щиро кохав і кохає вічно. 4 листопада 2024 року був переведений до військової частини А2802 — підрозділу морської піхоти. Після переведення вирушив на навчання до міста Суми, де перебував до 21 листопада 2024 року. 22 листопада 2024 року був направлений на виконання бойового завдання до Курської області, Суджанського району, поблизу населеного пункту Зелений Шлях. Під час виконання бойового завдання, намагаючись врятувати свого побратима, Данило загинув… Він був люблячим сином, турботливим братом і найкращим чоловіком. Світла пам’ять ГЕРОЮ! Назавжди в строю!