Патей Артем Анатолійович
Патей Артем Анатолійович народився: 21.07.2003р в м.Запоріжжя. Як був маленький займався бальними танцями, потім чотири роки футболом, байдарки, гітарою, поступив навіть в музикальне училище, але не закінчив. У школі виступав на всіх концертах та конкурсах, міг брати участь в шістьох із восьми номерів, брав участь в багатьох олімпіадах, є багато дипломів, нагород і один з них диплом першого ступеня регіональний рівень за перемогу у всеукраїнській грі «Соняшник» у третьому класі. Десь з 13ти років цікавився політикою, якийсь час було бажання стати політологом. Він ще з юних років проявляв неабияку цікавість і любов до звичаїв українців, історії України, глибин і традицій свого роду та козацької легендарної слави. Сміло вступав у різні дискусії, доказуючи правду, доводячи факти та здобутки українського багатостраждального народу. Після закінчення школи Артем вступив до Національного транспортного університету на факультет транспортних та інформаційних технологій, за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». В університеті Артема характеризували, як людину спокійної, лагідної вдачі, мовчазного, як справжнього чоловіка. З 16 років він був слухачем партії «Традиція і порядок». Для матері він завжди був порадником, його позиція –вірніша, його висновки були ближче до істини. Коли Артему було десь 10 років мати зрозуміла, що можна перекладати на нього відповідальність, в силу його обізнаності, чистоти роздумів і думок ,різновиду світогляду. Артем, віруюча людина. Це Артем розповів 24.02.2022 рано вранці, що почалась війна, він всю ніч не спав дивився новини. З початком повномаштабного вторгненя російської федерації, 28 лютого 2022року, як мати не сперечалась, пішов до воєнкомату, але його не прийняли. Але він шукав як потрапити до лав на захист України. І знайшов, його прийняли 02.05.2022 року до ДФЗТГ «Азов». Азовом він цікавився ще до повномаштабного вторгнення. Були книжки, брошури, цікавився їхнью історією. Мало розповідав про свою службу, казав що тренуються, охороняють, приїзджають американці проводять тренування. В лютому 2023 року став рекрутом, пройшов КМБ і став солдатом 3ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 2 го батальйону спеціального призначення в/ч 3057 НГУ. Коли вже після загибелі, матері віддали його телефон, дивилась переписку, відео фото по 8 часів в день, зрозуміла, що він знайшов однодумців, побратимів і був в цьому щасливий. Він межував на наївності і справедливісті, обізнаності в житті. Побратими на промові казали «Що в нього «залізні яйця», і «Що він не іспорчен життям». Його ім’я навічно вписане в історію рідної школи і Запорізького краю, Національного транспортного університету та всієї України, як Воїна-Героя, що віддав молоде життя за свободу свого народу. Загинув: 08.11.2023р Луганська область, Севєродонецький район селище Діброва. Місце поховання: м.Запоріжжя, Кл. "Святого Миколая". Нагороди: Орден " За Мужність"ІІІ ступеня ( посмертно).