ОЛІЙНИК ФІЛІП СТЕПАНОВИЧ
Позивний «ПАЛАДІН».
Дата та місце народження: 4 травня 1992 р., м. Василівка, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 25 грудня 2025 р., Гришине, Покровського р-ну, Донецької обл.
Звання: старший солдат.
Посада: оператор безпілотних літальних апаратів.
Підрозділ: 3 відділення збору та обробки інформації, взводу безпілотних авіаційних комплексів, батареї артилерійської розвідки, в/ч А0224.
Сімейний стан: залишилися мама, дружина, пасинок.
Нагороди: медаль «За оборону України», нагрудний знак «Ветеран війни - Учасник бойових дій».
Життєвий шлях: Філіп Олійник народився і виріс в м. Василівка Запорізької області. Навчався в Василівській загальноосвітній школі № 1. Після закінчення школи навчався у ДНЗ «Василівський професійний ліцей», де здобув робітничу професію «Слюсар. Тракторист. Водій», згодом навчався у Василівському ВДАТу, потім вступив до Таврійського державного агротехнологічного університету ТДАТУ. Для героя найголовнішим стимулом і мотивацією була його власна родина. Він з особливою турботою брав на себе відповідальність за сім’ю, бо саме він був головою родини. Так сталося, що мама виховувала сина одна. «Найголовнішою рисою, яка його відрізняла від однолітків була – гіпервідповідальність. Він завжди брав на себе повну відповідальність за вчинки, за голову родини, бо він був єдиним чоловіком у сім’ї» - так характеризує його мама. Саме вона зуміла вкласти в його виховання справжню чоловічу силу та мудрість, безмежний патріотизм. Все мирне життя працював суші шефом в кафе «OnlySyshi». Філіп мав особливе хобі – обожнював готувати. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Філіп, не вагаючись, вивіз маму із окупації і вже зі спокійним серцем разом з найкращим другом пішов захищати нашу Україну, 10 жовтня 2022 року вступив добровольцем до лав Збройних Сил України, а згодом підписав контракт. Служив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 3 відділення збору та обробки інформації взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї артилерійської розвідки військової частини А0224. До останнього подиху залишався вірним присязі, гідним Захисником України. Філіп був справжнім оптимістом, сміливим, з гарним почуттям гумору та цілим колом друзів. Мав безліч захоплень – це і риболовля, і комп’ютерні ігри та технології, і музика – і це не повний перелік улюблених справ. Так вийшло, що саме під час війни, він зустрів своє справжнє кохання, майбутню дружину Ірину. За її словами «… мій чоловік - це людина-титан, вольовий, незламний, з великим щирим серцем. Найкращий чоловік! Найкращий тато! Найкращий син! Мріяв про велику, щасливу родину. Мріяв звільнити рідне місто від окупантів». Саме ці якості зробили зі звичайного хлопчика, справжнього чоловіка, воїна, Захисника-героя, який не боявся брати на себе відповідальність за родину, друзів, близьких та цілу Україну. Філіп Олійник загинув 25 грудня 2025 року вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в обороні міста Добропілля в селі Гришине Покровського району Донецької області. Захисникові назавжди 33 роки.