НІКОЛАЄВ КИРИЛО ЄВГЕНОВИЧ
Позивний «ЗАЗІК».
Дата та місце народження: 21 грудня 2001 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 30 жовтня 2024 р., поблизу с. Дружба, на Донецькому напрямку.
Звання: солдат.
Посада: Зовнішній пілот (Оператор) БПЛА/Інженер.
Підрозділ: група Курта Kurt & Company group(РВП), 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу./p>
Сімейний стан: заручений.
Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище, Колумбарій Алея Героїв.
Життєвий шлях: Кирило Ніколаєв народився 21 грудня 2001 року в Запоріжжі. Після закінчення місцевого ліцею «Перспектива» вступив до Харківського авіаційного інституту. Спочатку навчався на 3-му факультеті, з 2021 року продовжив навчання вже на 5-му, у групі 545в. Паралельно працював налагоджувальником обладнання на запорізькому заводі «Хлібодар». Хлопець цікавився автомобілями та комп’ютерними технологіями. Захоплювався екстремальними видами спорту: стрибками з парашутом, їздою на квадроциклах і катанням на лижах. Після початку повномасштабного вторгнення хлопець добровільно приєднався до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу (в/ч А0666), де служив оператором безпілотників у складі підрозділу Kurt & Company group. Як справжній запоріжець — житель міста, де народився український автомобіль, — обрав собі позивний від легендарної марки «ЗАЗ», у якій злилися літери його рідного Запоріжжя. А побратими додали тепла: «Зазік» — як знак любові й поваги до хлопця, який завжди усміхався навіть у найважчі миті. 30 жовтня 2024 року під час бойового завдання біля селища Дружба (Бахмутського району Донецької області на Торецькому напрямку) Кирило зазнав тяжких поранень. У критичному стані він був евакуйований до київського шпиталю, де боровся за життя кілька тижнів. «Кирило загинув на війні, захищаючи наше спокійне мирне життя. Загинув у боротьбі з росією, відстоюючи свої ідеали. Він пішов на війну добровольцем і провоював майже рік, бо вважав це за правильне – захищати своїх рідних, друзів, тих, кого любив, захищати своє та наше майбутнє. Його забрала війна, але він житиме вічно, поки ми його пам‘ятаємо. Пам‘ятатимемо його як героя, вірного друга та хорошу людину, яка брала від життя все. Будь-який тяжкий час він зустрічав з посмішкою та силою його здолати. Його ім'я назавжди залишиться в нашій пам'яті», – розповіла наречена Олена Подгорська. Поховали воїна у колумбарії на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. У нього залишилися батьки, рідний брат і наречена.