НАУМЕНКО МАКСИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Позивний «НАУМ».

Дата та місце народження: 22 грудня 1986 р., м. Запоріжжя.

Дата та місце загибелі: 23 липня 2026 р., н.п. Зірниця, Запорізького р-ну, Запорізької обл. (Гуляйпільський напрямок).

Звання: солдат.

Посада: майстер 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів (УБпАК) 1, взводу 1 РУБпАК.

Підрозділ: Батальйон безпілотних систем «Гарпії» 142-ї окремої механізованої бригади, в/ч А4820.

Сімейний стан: був одружений, має доньку.

Місце поховання: м. Запоріжжя, кладовище Св. Миколая, ділянка № 11, ряд №09, місце № 46.

Нагороди: нагрудний знак «Честь та Слава» (посмертно)

Життєвий шлях: Максим Науменко народився 22 грудня 1986 року в місті Запоріжжі. Тут минули його дитинство, юність та більша частина життя. Навчався і працював у рідному місті, багато років присвятив технічному обслуговуванню автомобілів — працював на шиномонтажах та займався ремонтними роботами. Максим був працьовитою, відповідальною та доброзичливою людиною. Найбільше в житті цінував свою родину. Особливе місце в його серці завжди займала донька, для якої він був люблячим, турботливим і надійним батьком. У листопаді 2024 року Максим став на захист України у лавах Збройних Сил України. Мужньо виконував бойові завдання на складних ділянках фронту, зокрема брав участь у боях на Курському напрямку. Максим прагнув боронити саме рідну Запорізьку землю. Згодом продовжив службу в батальйоні безпілотних систем «Гарпії» 142-ї окремої механізованої бригади. Разом із побратимами виконував бойові завдання, захищаючи Україну та рідний край. 23 липня 2026 року під час виконання бойового завдання на Гуляйпільському напрямку, у населеному пункті Зірниця Запорізького району, Максим Науменко загинув унаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Він віддав своє життя, захищаючи рідну землю, Україну та майбутнє своєї доньки. Світла пам’ять про Максима Науменка назавжди залишиться в серцях його рідних, друзів і побратимів. Вічна пам'ять Герою України!