МОВЧАНЮК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

Позивний «МІФ»

Дата та місце народження: 30 березня 1964 р., н.п. Айсара, Ленінградського р-ну, Кокчетавської обл.

Дата та місце загибелі: 18 вересня 2023 р., Київська міська лікарня №1, після поранення, отриманого біля н. п. Іванівське

Звання: солдат

Посада: кулеметник

Підрозділ: стрілецька рота, стрілецький батальйон, 17 окрема механізована танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка

`

Сімейний стан: одружений, двоє дітей

Місце поховання: кладовище Св. Миколая, м. Запоріжжя

Нагороди: орден «За Мужність III ступеня»

Життєвий шлях: Олександр Мовчанюк народився 30 березня 1964 року в н.п. Айсара Ленінградського району, Кокчетавської області. Згодом батьки Олександра переїхали до села Іллічьово, АР Крим, де і пройшли його дитинство та юність. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Одразу після школи освоїв професію водія. Строкову службу Олександр проходив в Херсонській області, в селі Чорнобаївка в 1982-1984 роках на посаді - водій паливозаправника. 22 лютого 1992 одружився. 26 жовтня 1992 народилася перша донечка - Олена, а 7 квітня 1996 - друга донечка - Аліна. В 1995 році разом з сімʼєю переїхав до м. Запоріжжя. І як виявилося потім, проживати в Запоріжжі - було його мрією дитинства (дуже любив цю місцевість за її повноводну річку Дніпро, та Каховське водосховище). Обожнював вихідні проводити разом зі своєю сімʼєю на природі: облаштовував затишне місце, смажили шашлики, рибалили. Діти полюбляли звертатися до тата за порадами, а він завжди доступно все пояснював, «розкладав по полицях». Він був справжнім душею компанії, його розсудливість та ентузіазм надихали всіх. До повномасштабного вторгнення працював водієм на газелі. Дуже любив свою роботу, ставився до неї з великою відповідальністю. 20 листопада 2022 року, у віці 58 років Олександр вступив до лав Збройних Сил України в 17-ту окрему танкову Криворізьку бригаду імені Костянтина Пестушка на посаду - кулеметника кулеметного взводу стрілецької роти стрілецького батальйону. Брав участь у запеклих боях у містах Соледар, Бахмут. «Він був в батальйоні наче святий», - казали побратими. 28 серпня 2023 року під час ведення бойових дій внаслідок артилерійського обстрілу позицій в районі населеного пункту Іванівське «Міф» отримав поранення. Олександра було доставлено в лікарню Мечнікова міста Дніпро, де було проведено ряд операцій. 12 вересня був переведений до Київської міської клінічної лікарні №1. Лікарі боролися за його життя, але серце не витримало, 18 вересня 2023 року Олександр помер у лікарні. Пів року він не дожив до свого 60 - річчя.

Назад