МІХЄЄВА ДАР'Я ВІКТОРІВНА
Позивний «КАРМЕН».
Дата та місце народження: 21 липня 1979 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 9 червня 2024 р., с. Кислівка, Куп'янського р-ну, Харківської обл.
Звання: молодший сержант.
Посада: бойова (тактична) медикиня.
Підрозділ: 1 стрілецький взвод, 1 стрілецької роти, в/ч А7280.
Сімейний стан: єдина донька у батьків, незаміжня, дітей немає.
Місце поховання: м. Запоріжжя, Алея Слави Капустяного кладовища.
Нагороди: орден «За мужність» (посмертно); почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Життєвий шлях: Дар’я Міхєєва народилась 21 липня 1979 року у м. Запоріжжя. У 1996 році закінчила Запорізьку ЗОШ №75. У цивільному житті вона була успішною підприємицею, яка свідомо випробувала себе на міцність. Стрибки з парашутом, глибоководний дайвінг, підкорення гірських вершин та участь у запеклих перегонах на яхтах — здавалося, вона прагнула опанувати всі можливі екстремальні види спорту, витискаючи з життя максимум адреналіну. А її найбільшою, найзаповітнішою мрією було здійснити навколосвітню подорож під вітрилами. Неймовірно світла, цілеспрямована людина, яка мала безліч перспектив у тилу, але свідомо обрала захист Батьківщини. З перших днів повномасштабної війни вона не вагаючись стала на захист країни: готувала коктейлі Молотова, плела маскувальні сітки, а згодом — долучилася до лав територіальної оборони як доброволець. Саме в 110 ОБрТрО вона зустріла свій бойовий шлях на передових рубежах Запорізької та Донецької областей, згодом — на Харківщині, мужньо виконуючи обов'язок і залишаючись у строю до останнього подиху. Службу Дар'я розпочала як зв'язківець (механік радіостанції). Перебуваючи на передовій, увесь свій вільний час вона відвідувала військовий госпіталь, де щиро допомагала пораненим воїнам. Саме там, пропускаючи крізь серце біль захисників, Дар'я прийняла тверде рішення — стати бойовою медикинею. Там же народилося прагнення здобути вищу освіту за напрямами загальної, а згодом екстремальної та кризової психології, щоб професійно рятувати не лише тіла побратимів, а й їхні душі. Перебуваючи на військовій службі у період з 2022 по 2024 навчальні роки, Дар'я здійснила неймовірне — паралельно здобула ще дві вищі освіти: одночасно навчалася у Запорізькому національному університеті за спеціальністю «Психолог» та в Національному університеті цивільного захисту України (м. Харків) за напрямом «Екстремальна та кризова психологія». Так її мрія стала надважливою професією, об'єднавши в одній особі знання загальної, кризової психології та досвід відважної бойової медикині. Безперервно вдосконалювала знання: у квітні 2024 року отримала свідоцтво ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (м. Одеса) за програмою «Психологічна допомога військовослужбовцям та їхнім близьким», здобувши категорію «психолог». Прагнула допомагати побратимам долати наслідки бойових психічних травм. Вона стала справжньою ДУШЕЮ БАТАЛЬЙОНУ — світлом, теплом і розрадою для кожного, хто був поруч. У межах міжнародного партнерства була направлена до Німеччини, де успішно пройшла поглиблений курс із тактичної медицини за стандартами TCCC. Після повернення на фронт Дар'я активно впроваджувала отримані передові знання у своєму підрозділі: вона особисто проводила навчання та передавала досвід хлопцям, готуючи їх до надання невідкладної самодопомоги та взаємодопомоги під час бою, оскільки була висококваліфікованою тактичною медикинею. Загинула 9 червня 2024 року на Куп'янському напрямку під час виконання бойового завдання, потрапивши під масований ворожий ракетно-артилерійський обстріл. У Заводському районі міста Запоріжжя колишню вулицю Лейтенанта Шмідта офіційно перейменовано на честь Героїні — Дар’ї Міхєєвої. «Шкода не нас, шкода тих, хто не на війні. Ми вже вміємо, ми пишемо історію, як можемо, а вони гадають, що їх не торкнеться. Ми живемо по честі, я пишаюсь собою і хлопцями. Пишаюсь своїми батьками і дякую вам, що я така. Це мій вибір і я собою довольна, я по-іншому не можу. Я ще в першу війну хотіла піти. Доки є ваша емоційна підтримка, я Незламна…»