позивний «СОКІЛ».
Дата та місце народження: 21 січня 1983 р., с. Приморське, Василівського р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 24 липня 2024 р., н.п. Вовче Покровського району Донецької обл.
Звання: старший сержант.
Посада: командир танка.
Підрозділ: танковий батальйон, 151 ОМБр.
Сімейний стан: одружений.
Місце поховання: Капустяне кладовище.
Життєвий шлях: Едуард Матюшев, народився 21 січня 1983 року. Незламний герой України добрий і світлий душею, енергійний, який був готовий в будь-який час прийти на допомогу. Едуард виріс у селі Приморському Василівського району Запорізької області. Успішно закінчив Приморську загальноосвітню школу. Потім здобув освіту електрогазозварника. Після проходження служби у Збройних Силах України пішов служити до миротворчого підрозділу. Після повернення створив сім'ю. Був люблячим чоловіком для дружини і прикладом мужності для свого сина. Працював водієм і дуже любив свою справу, був відповідальним і відданим своїй роботі. Після вторгнення росії на територію України, Едуард не вагаючись вступив до лав тероборони. Допомагав зберігати мир і порядок у рідному селі. У 2023 році продовжив захист Батьківщини у складі 151 ОМБр танковий батальйон. За цей час хлопці стали його другою сім'єю. Едуард був відчайдухом першим йшов у бій. Він був янголом-охоронцем для своїх молодших побратимів. 24 липня 2024 року, героїчно загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в н.п. Вовче Покровського району Донецької області, як герой у бою до кінця виконуючи свій моральний обов'язок, захищаючи від ворога свою сім'ю, свою землю, нас із вами. Вічна пам'ять і слава захиснику України, Матюшеву Едуарду! Герої не вмирають, вони навіки залишаються у наших серцях.