ЛОТКЕР ПАВЛО ВАЛЕРІЙОВИЧ
Дата та місце народження: 18 квітня 1986 р., м.Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 5 липня 2022 р., поблизу села Желане Друге Покровського району Донецької обл.
Звання: солдат.
Посада: навідник-оператор.
Підрозділ: 2 дивізіон 6-ї артилерійської батареї 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ», військова частина А 1978.
Сімейний стан: одружений.
Місце поховання: Кушугумське військове кладовище: 99-й квартал, 7 ряд, 15 місце.
Нагороди: Орден «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Життєвий шлях: Павло Лоткер народився 18 квітня 1986 року у м.Запоріжжя. Перші роки навчання пройшли у ЗОШ 58. Ще з дитинства Павло був наполегливим і цілеспрямованим. Любив спорт. Займався карате, боксом. Вже у 8 років отримав першу грамоту за участь у дитячому трибор'ї за почесне ІІ місце. Після 9 класу вступив до Запорізького металургійного технікуму. Отримавши диплом був розподілений в цех холодної прокатки №3 Металургійного комбінату «Запоріжсталь» слюсарем з ремонту обладнання. Після проходження строкової служби повернувся на завод, до вже «рідного» цеху. Далі приймає рішення підвищувати свої професійні знання і продовжує навчання заочно у Дніпропетровській металургійній академії. Був обраний Головою Ради молоді ЦХП-3. За активну життєву позицію, вагомий внесок у розвиток і реалізацію молодіжної політики ПАТ «Запоріжсталь» відзначався грамотами. У цеху він постійний учасник різного роду спортивних змагань: Чемпіонат України з кікбоксингу, з окремих видів пауерліфтингу, туризм, постійний учасник напівмарафонських забігів, що проводив комбінат у 2017- 2019 рр. Влітку 2021 року четверо співробітників Групи Метінвест, серед яких був і Павло, здійснили сходження на грузинську гору Тетнульд висотою 4856 метрів. Павло прийняв виклик і відправився у непросту, але дуже цікаву експедицію. По ходу сходження зустрічалися технічно складні скелясті та льодові ділянки, «живе каміння», круті уклони під кутом 60-70 градусів. До сходження готувався відповідально: майже за місяць до експедиції - біг з утяжувачами, виконував вправи на підйом. Підйом та спуск відбувалися протягом 17 годин. Найцікавішу, але небезпечну і захоплюючу частину експедиції долали вночі, у цілковитій темряві по вузькому сніжно-льодовому гребню, по обидва боки якого був обрив. Ця експедиція стала незабутнім досвідом. Павло був уважним і люблячим сином. З опікою відносився до молодшого брата. Чуйний, надійний та люблячий чоловік. Напередодні війни, у 2021 році, одружився. Дітки народитися не встигли. 24 лютого 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення, без вагань став до лав захисників України у складі 2-го дивізіону 6-ї артилерійської батареї 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ», військова частина А 1978. Проходив навчання у Німеччині. Солдат, навідник-оператор. 5 липня 2022 року поблизу села Желане Друге Покровського району Донецької обл. отримав не сумісні з життям поранення та загинув. Похований на Кушугумському військовому кладовищі: 99-й квартал, 7 ряд, 15 місце. Указом Президента України 614/2022 нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Рідні та близькі Павла назавжди збережуть пам'ять про нього як світлу, добру і щиру людину, доброзичливого, відповідального і справедливого чоловіка.