Лисенко Володимир
Лисенко Володимир, позивний «Файзер», народився 10 лютого 1985-го в місті Пологи Запорізької області. У Запоріжжі Володимир закінчив 9 класів і пішов у технікум вчитись на столяра. Мав бути майстром, але не захотів. Батько Файзера працював водієм, Володимир допомагав йому ремонтувати машини. Але більше полюбляв кермувати. Дитинство та юність чоловік прожив у Запоріжжі, а коли прийшов час – пішов спочатку відстоювати Україну на Майдан, а потім й на поле бою. "Дуже любив грати в танки онлайн. Займався цим ще десь з 2010 року. Йому пропонували продати свій акаунт за декілька тисяч доларів. Стратегія з ігор потім дуже допомогла, коли Володимир з Верхнього Торецька та Новоселівки виходив: і син, і хлопці казали, що завдяки цьому вони залишились живі. Захоплення дало змогу на реальній війні втекти від смерті й вивести інших хлопців навіть, коли вони втретє за сім днів потрапили в оточення", – розповідає мама. На війну Володимир пішов як доброволець у 2015 році. Наприкінці 2016-го підписав контракт. У 93 окремій механізованій бригаді "Холодний Яр" був на посаді навідника-розвідника. З 2020 року служив у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні "Київська Русь", грузинський легіон. У 2021 – підписав контракт з 25-тою окремою повітрянодесантною Січеславською бригадою. За словами мами, багато хлопців хотіли служити саме із Володимиром, бо він вважався ніби заговореним – вийде з будь-якої ситуації, знайде будь-яку лазівку і всіх із собою врятує. До 2022-го Володимир воював у Попасній, Широкому, на Світлодарській дузі, у Бахмуті (2018 – 2019), Донецьку, на Луганщині. Підрозділ Файзера першим на початку повномасштабної війни прийняв бій в Авдіївці. Після цього Володимир разом із побратимами був у Балаклії, Ізюмі, Лимані, Верхньому Торецьку. Перед смертю Файзер служив у 25-тій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Загинув – 7 жовтня 2022 року в Дніпрі. У жовтні 2022 року Файзер мав триденну відпустку. Ввечері 5 числа прибув додому, а 9 – мав виїхати назад, на передову. Вова збирався до побратимів у лікарню у Дніпрі. Сьомого жовтня заправив автомобіль, від’їхав від АЗС, хотів поставити телефон на підзарядку. Раптово у чоловіка не витримало серце. Померлого Володимира в автівці на узбіччі знайшли 8 жовтня зранку: з телефоном у руках, ніби просто заснув. За словами лікаря, який робив розтин, 37-річний Файзер мав серце як у 90-літньої людини. У нього була улюблена робота – захищати свою Батьківщину. У ворога був наказ Файзера брати живим. В травні 2022 року отримав орден "За мужність" ІІІ ступеня за те, що у Верхньому Торецьку вивів з оточення 13 людей – живих бійців з усіх рот. На сьогодні із цих 13 – вцілів лише один. Файзер отримав "Сталевий хрест" за взяття Балаклії та Ізюма посмертно 14 січня 2023-го. Також мав відзнаку за участь в АТО і звання ветерана війни, нагрудний знак за зразкову службу.