Позивний «КОТ».
Дата та місце народження: 11 березня 1991 р., м. Запоріжжя.
Дата та місце загибелі: 8 січня 2025 р., с. Верхньокам'янське, Бахмутського р-ну, Донецької обл.
Звання: старший солдат.
Посада: розвідник - далекомірник.
Підрозділ: 2 мінометний розрахунок, 1 мінометного взводу, 3 мінометної батареї, 2 механізованого батальйону.
Сімейний стан: одружений.
Місце поховання: с. Григорівське, Оріхівського р-ну, Запорізької обл.
Нагороди: посвідчення (УБД) у (19.08.2015р.); Подяка від Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України; відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»; відзнака Начальника Генерального Штабу - нагрудний знак «Учасник АТО»; орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Життєвий шлях: Олександр Ларічкін народився 11 березня 1991 р. в Запоріжжі. У віці 9 років Олександр залишився сиротою і потрапив до школи-інтернату, де отримав атестат у 2006 році. Після закінчення - вступив до ДНЗ Запорізький ПЦПТО. Далі - навчався у ДНЗ «Запорізьке вище індустріально-політехнічне училище», де опанував професію технік-технолог. Працював на ДП «Місцеві дороги Запорізької області» «ЗТМК», до моменту призову на строкову службу у Збройні Сили України, яку проходив у піхотних військах в Дніпропетровській області. До вторгнення російської федерації у 2014 р. працював на заводі ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» на посаді слюсар - ремонтник КПЦ. Коли у 2014 році почалась Антитерористична операція (АТО), Олександр був призваний до лав ЗСУ: 55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ». В серпні 2015 року отримав посвідчення учасника бойових дій (УБД). З 28.09.2017 р.-13.09.2019 р. проходив службу за контрактом у 17 ОВМБр імені Констянтина Пестушка. З 30.07. 2020 р.- 30.01.2021р. проходив службу за контрактом у складі 55 окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». З 24.02.2021 р.-23.08.2021 р. - проходив службу за контрактом у складі 28 окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового Походу (28 ОМБр). З 22.12.2021 р. - 22.12.2024 р. проходив службу за контрактом у складі 54 окремої механізованої бригади ім. Івана Мазепи (54 ОМБр). На посаді розвідника-далекомірника, у складі батальйону К-2. Коли строк контракту закінчився у грудні 2024 року. Олександр продовжив нести службу, бо під час особливого періоду, контракт продовжився автоматично. У лютому 2022 року (коли почалось повномасштабне вторгнення), Олександр Ларічкін був на позиції і одним з перших зустрічав ворога. У січні 2025 року знаходячись на позиції поблизу населеного пункту Верхньокам'янське Донецької області, Олександр отримав поранення. В той день ворог вів спостереження з дрона і проводив обстріл позиції щільним вогнем артилерії. Один з ворожих снарядів поцілив по військовослужбовцю розрахунку, Олександр з побратимом кинулись рятувати пораненого. Другий снаряд влучив в район позиції, і саме тоді, Олександр Ларічкін отримав поранення. Смерть наступила не відразу.Але ворог не давав побратимам надати допомогу Олександру. Обстріл продовжувався понад годину… Олександр Ларічкін героїчно загинув 08.01.2025 року під час виконання бойового завдання, проявивши мужність, відвагу та відданість присязі. Він віддав найдорожче — своє життя — за мирне майбутнє України. Його ім’я буде вписане в історію як символ мужності та любові до Батьківщини.