КУРТОВ ОЛЕГ СТАНІСЛАВОВИЧ

Дата та місце народження: 28 лютого 1969 р., с. Терпіння, Мелітопольського р-ну, Запорізької обл.

Дата та місце загибелі: 14 травня 2022 р., в районі н.п. Полтавка, Пологівського р-ну, Запорізької обл.

Звання: головний сержант.

Посада: командир.

Підрозділ: 1 стрілецьке відділення, 3 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти, в/ч А 7281.

Сімейний стан: розлучений.

Місце поховання: військове кладовище, с. Кушугум, Запорізької обл.

Нагороди: орден «За мужність» III ступеня (посмертно).

Життєвий шлях: Олег Куртов народився 28 лютого 1969 року у с. Терпіння Мелітопольського р-ну Запорізької області у сімʼї службовців. У 1976 р. пішов до 1-го класу Терпіннівської середньої школи. Закінчив школу у 1986 році. У 1986 р. вступив до Мелітопольського педінституту. Термінову службу в армії проходив у Севастополі у військах ППО ЗС СРСР. Був демобілізований у званні старший сержант запасу у 1989 р. та продовжив навчання у МДП, який закінчив у 1993 р. за спеціальністю географія та біологія. У 1991. р. одружився. У 1993 р. народився син - Святослав Олегович. У 2010 р. розлучився з дружиною і виховував сина самостійно. 3 1993 р. прийнятий на посаду вчителя біології, а потім географії Мирненської ЗОШ1-III ступенів. 3 2005 р. викладав ДПЮ, а пізніше - «Захист Вітчизни», багато зробивши для розвитку національно-патріотичного виховання як у селищі Мирне, так і в усьому районі. Олег був різнобічно розвиненою особистістю та прагнув спробувати себе у різних сферах діяльності, особливо громадської: разом і з дружиною займався підприємницькою діяльністю – відкрив у с. Терпіння магазин парфумерії «ФОП КУРТОВ» і, по можливості, спонсорував заходи сільської ради. Двічі обирався депутатом Терпіннівської сільської ради. У 2016 р. отримав другу освіту за спеціальністю «Землеустрій та кадастр» у МІДМУ«КПУ». Займався наукою. 3 2005 по 2014 рік перебував у Військово-історичному клубі (ВІК) «Протистояння», разом і з сином Святославом брав активну участь у реконструкції боїв на лінії «Вотан». Зазвичай виступав у складі артилерійського розрахунку протитанкової гармати- «сорокопʼятки». Крім військово-історичних публічних заходів брав участь у зйомках відеокліпів військово-патріотичної спрямованості. Разом з іншими одноклубниками, а також з колегами з Військово-історичного пошукового товариства «Вотан» (м. Токмак) займався пошуком та перепохованням останків загиблих радянських воїнів, зокрема в районі знаменитої Чапаївки. Був козацьким старшиною Мелітопольського козацького полку, Лицарем запорозького звичаєвого ордену імені князя Вишневецького (Байди). Брав активну участь у заходах козацького війська, а також різних міжнародних конференціях, присвячених історії козацтва. Олег близько до серця прийняв Революцію гідності та трагічні події, що розгорнулися після неї. З іншими однодумцями сформував загін самооборони Терпіннівської сільради, до якого увійшли 41 особа із сіл Терпіння, Зарічне, Федорівка, Спаське. Як лідер сільської самооборони він був залучений до заходів Мелітопольського райміськвійськомату спочатку у складі запасу б окремого стрілецького батальйону ЗОВК, а з 2016 р. - 1271 загону оборони МОГВК. З 2019 р. ці загони стали кістяком мелітопольської тероборони, одним із засновників якої по праву вважається О.С. Куртов. 10.09.2019 року Олег разом з іншими терпіннівськими самооборонцями підписав на пʼять років «Контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України». Відповідно до контракту він вважався старшиною 2-ї стрілецької роти 115 окремого батальйону ТРО Мелітопольського ОГВК, який входив до 110 окремої бригади ТРО Запорізького ОВК. Олег настільки добре знав військову справу, що офіцери із задоволенням залучали його як інструктора на заняття з організаційним ядром підрозділу тероборони. 24 лютого, за покликом серця, разом з іншими терпіннівцями - членами тероборони - вирушив на фронт. У складі свого підрозділу бився на Запорізькому напрямку. Олег Куртов загинув 14 травня 2022 року, близько 22 години вечора, під час ворожого обстрілу.