КУЛІЄВ ОЛЕГ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ

Позивний «БАТЯ».

Дата та місце народження: 11 жовтня 1975 р., м. Баку, Азербайджан.

Дата та місце загибелі: 13 серпня 2024 р., с. Орлівка, Покровського р-ну, Донецької обл.

Посада: командир гранатомета.

Підрозділ: 4 протитанкового відділення, протитанкового взводу, 3 механізованого батальйону, в/ч А4699.

Сімейний стан: одружений.

Місце поховання: кладовище Св. Миколая, м. Запоріжжя.

Нагороди: нагрудний знак «Ветеран війни», почесний нагрудний знак «Честь та слава», нагрудний знак 47-ї окремої механізованої бригади «Магура».

Життєвий шлях: Олег Кулієв народився 11 жовтня 1975 року в місті Баку. У 90-х роках у Нагірному Карабасі та прилеглих районах Вірменської та Азербайджанської РСР було введено надзвичайний стан, тому родина Олега була змушена переїхати до України. З 15 років він не з чуток знав: що таке війна, і вже тоді став опорою для родини - для мами та молодшого брата, оскільки батько загинув під час воєнних подій. 8 клас Олег закінчив у середній школі №30 м. Запоріжжя, після чого у 1990 році вступив до технічного училища №1, де здобув фах маляра-штукатура. У підліткові роки займався боротьбою та стрільбою, мав спортивний розряд. Після завершення навчання кілька років працював на заводі та в кочегарні. У 2000-х роках займався ремонтом квартир, а у 2010-х відкрив власну справу з встановлення вікон. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 23 вересня 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ. Пройшовши базовий військовий вишкіл, був прийнятий до 47 окремої механізованої бригади «Маґура» та направлений до військово частини А4699. На початку 2023 року проходив військовий вишкіл на території Німеччини, де підвищив свій професійний рівень і здобув необхідні навички для виконання бойових завдань. Побратими характеризували його як дисциплінованого, відповідального та надійного військовослужбовця. За життєвий досвід, виваженість у рішеннях і авторитет серед особового складу він отримав позивний «Батя». 29 серпня 2023 був призначений на посаду командира гранатомета. Протягом 2023 року підрозділ Олега виконував бойові завдання на багатьох напрямках, зокрема, в районі населеного пункту Роботине, де Олег разом із побратимами брав участь у запеклих боях, демонструючи стійкість, мужність і відданість військовому обов’язку. 13 серпня 2024 року, в селі Орлівка Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання Олег Кулієв отримав тяжке поранення та загинув, проявивши мужність і відданість військовій присязі. Олег дуже любив рибалку, перегляд бойовиків і спілкування з друзями. Любив метати ножі та сокири. Був висококваліфікованим зварювальником. Дуже любив подорожувати на авто, мріяв про великий позашляховик. Найбільшою цінністю у житті для нього була сім’я – він був готовий працювати день і ніч, аби забезпечити добробут рідних. Він був доброю та порядною людиною, завжди піклувався про рідних і друзів та ніколи не відмовляв у допомозі. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, близьких і побратимів.