Коваленко Арсен Дмитрович

Коваленко Арсен Дмитрович народився 23 грудня 1989 року в м. Запоріжжя. З дитинства він був дуже доброю та чуйною людиною. В дитинстві та протягом всього свого короткого життя намагався допомогати своїм рідним, друзям а іноді навіть чужим людям… Він підтримував у біді і завжди був поруч у хвилини радості. Навчався він у СШ № 61. Ні з ким не конфліктував. В нього було багато друзів у школі і його поважали вчителі, однолітки та старшокласники, багато друзів брали з нього приклад. Арсен приймав участь у різних конкурсах. Дуже гарно співав та був артистичним. Виступав на шкільних заходах. Майже завжди займав перші місця у різних змаганнях серед класів та у міжшкільних олімпіадах. З дитинства він відвідував спортивні секції. Серйозно займався важкою атлетикою. Виборював перші місця у підніманні штанги. Майже з 3-го класу займався гандболом у клубі ZTR, їздив на змагання по Україні, був крайнім гравцем команди. У старшому віці брав участь у чемпіонаті Європи з богатирських ігор, який проходив у м. Мелітополь та здобув 3 місце. Приймав участь у змаганнях у Запоріжжі "Лава на лаву". Власноруч створював команди з ігор у гандбол, регбі та американського футболу. Багато заробив медалей та грамот зі спорту та з пісенних конкурсів. Закінчив училище з професією зварювальника, і згодою виїхав працювати до Польщі, для забезпечення своєї родини всім необхідним. Під час першоЇ фази Української війни ще у 2015 році хотів потрапити у полк «Азов». Але не пішов через одруження. В лютому 2022 року, коли почалася повномасштабна війна з рф він звільнився з роботи у Польщі та 26 лютого він повернувся до рідного Запоріжжя - захищати Україну. До цього він ніколи на служив в армії. У військоматі йому неодноразово відказували, але він ходив туди поки не досяг бажаного... 11 березня 2022 р він був мобілізований та потрапив нарешті до лав ЗСУ. Це для нього була велика честь. Він завжди хотів захищати Україну та бути військовим, завжди був великим Патріотом своєї держави. Арсен служив у 115-ому батальйоні 110 окремої бригади ТРО ЗСУ. З березня по серпень разом з побратимами тримав оборону під Гуляйполем, брав участь у звільненні с. Малинівка. Був відважним, хоробрим, гідно виконував накази командира. У березні 2022 року він не побоявся застуди та труднощів і пірнав у озеро або прикріпити гак до БТР, щоб витяги його з озера, за що нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Отримав почесну нагороду – Нагрудний знак «За доблесть» (посмертно). 21 серпня 2022 року він героїчно загинув під час ворожих обстрілів, захищаючи свою родину та рідну Україну.