КОТОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
Дата та місце народження: 27 вересня 1971 р., с. Веселе, Запорізького р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 3 вересня 2024 р., м. Полтава «Військовий інститут звʼязку».
Звання: старший солдат.
Посада: радіотелефоніст.
Підрозділ: 2-ї радіостанції Р-142Н, взводу зв'язку 1-го піхотного батальйону 157-ї бригади, в/ч А5006.
Сімейний стан: цивільний шлюб.
Місце поховання: с. Лукашеве, Запорізького р-ну, Запорізької обл.
Життєвий шлях: Олександр Котов народився 27 вересня 1971 року у селі Веселе, Запорізького району, де провів дитинство та юність. Був найстаршим у сім’ї, з малих років відзначався добротою та спокійною вдачею. Військову строкову службу проходив у Києві, де служив радіотелефоністом. Доля подарувала йому велике кохання – Лілію, з якою разом вони прожили 24 щасливих роки у селі Лукашеве, виховуючи доньку Вікторію. Родина була для нього найбільшою цінністю, і вони завжди відчували його турботу, тепло й підтримку. З початком повномасштабної війни Олександр не вагався і прийшов до військкомату. Спочатку був посильним, адже мав проблеми зі здоров’ям, проте після повторної медичної комісії у травні 2024 року був визнаний придатним до служби. Прийняв це з гідністю та честю, адже ніколи не ховався від обов’язку. Був призначений зв’язківцем та направлений на навчання до одного з найбільших учбових центрів України у місті Полтава. 3 вересня 2024 року Олександр загинув від ворожого ракетного удару серед білого дня… За життя він був людиною великої душі – добрий, спокійний, щирий, завжди готовий допомогти. Його поважали сусіди, друзі та рідні. Про нього згадують лише з теплом і вдячністю. Похований у селі Лукашеве, поруч з іншими загиблими героями громади. Втрата Олександра – це рана, що ніколи не загоїться для його родини, дружини Лілії та доньки Вікторії, які любили його безмежно і продовжують любити навіть тепер, коли він у вічності. Він віддав життя за Батьківщину. Вічна пам’ять і шана Герою!