КОНОНЕНКО ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

Позивний «НЕТОТ».

Дата та місце народження: 7 вересня 1991 р., м. Мелітополь, Запорізької обл.

Дата та місце загибелі: 21 квітня 2023 р., с. Воскресенка, Волноваського р-ну, Донецької обл.

Звання: молодший сержант.

Посада: командир.

Підрозділ: 2 відділення, 2 взводу, 2 роти, 232 окремого батальйону територіальної оборони, 128 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони «Схід», в\ч А7407.

Сімейний стан: лишились мати та сестра.

Місце поховання: Кушугумське кладовище, м. Запоріжжя, Діл. №99, Ряд №17 Міс.№17.

Життєвий шлях: Олександр Кононенко народився 7 вересня 1991 року у місті Мелітополь, Запорізької області. До 5 класу навчався у НВК №16. А з 5 до 9 класу навчався в ліцеї №24. У 2009 році після закінчення вищого професійного училища №40 у місті Мелітополь, проходив військову службу на посаді командира відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону військової частини А2167. Під час служби старший солдат Кононенко Олександр Анатолійович зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований, порядний, добросовісний, принциповий, наполегливий військовослужбовець. В період з 16 червня 2014 року до 3 червня 2015 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі у складі в/ч 2167. Брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Боронити Батьківщину він пішов добровольцем. Олександр був різносторонньою особистістю. Все за що б він не брався, завжди виконував якісно і до кінця. Працював у багатьох сферах, але знайшов себе у підприємницькій діяльності в сфері ремонту гаджетів. Що було його роботою і хобі водночас. З дитинства любив читати і пізнавати нове. У перші дні після початку повномасштабного вторгнення виїхав з рідного міста до Дніпропетровської області. Але не зміг довго сидіти склавши руки і пішов до місцевого військкомату, де був зарахований до територіальної оборони 128 окремої бригади командиром 2 відділення 2 взводу 2 роти 232 окремого батальйону. Він не міг вчинити інакше. Казав, що не хоче, щоб його рідні бачили те, що бачив він. Прагнув повернутись до рідного, вільного Мелітополя. Для своїх побратимів став справжнім другом, який допомагав і підтримував у складні часи, став незамінною людиною в колективі. 21 квітня 2023 року під час виконання службових обовʼязків в районі села Воскресенка на Донеччині життя захисника обірвалося внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, до якої призвела участь у важких боях за незалежність України. Кононенко Олександр Анатолійович був відважним захисником та патріотом своєї держави. Для багатьох, хто знав його особисто, це зразок незламності та міцності духу. Який до останнього подиху хотів, щоб його рідні, близькі та знайомі жили в прекрасній, демократичній, вільній та мирній Україні. Ми всі його ніколи не забудемо!

Назад