КЛЮЙКО ВЛАДИСЛАВ ФЕДОРОВИЧ
Дата та місце народження: 27 жовтня 1991 р., с. Вознесенка, Мелітопольського р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 21 червня 2024 р., н.п. Прогрес, Покровського р-ну, Донецької обл.
Звання: старший солдат.
Посада: старший навідник.
Підрозділ: 31 ОМБР, в/ч А4773.
Сімейний стан: одружений, є донька.
Місце поховання: Кушугумський цвинтар, м. Запоріжжя.
Нагороди: відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест».
Життєвий шлях: Владислав Клюйко народився 27 жовтня 1991 року в селі Вознесенка Мелітопольського району, що на Запоріжжі. Він був єдиним сином у батьків, які мріяли про гідне майбутнє для своєї дитини. Після закінчення місцевої школи Владислав здобув фах автослюсаря у Мелітопольському аграрному ліцеї, проте справжнім покликанням його життя стала військова справа. Його шлях у Збройних Силах розпочався у 2009 році зі строкової служби на посаді зв’язкового у рідному Мелітополі. У квітні 2011 року він підписав контракт і продовжив професійний шлях у Мелітопольській авіабригаді. У той же період склалося і його особисте життя: у 2013 році Владислав створив сім’ю, а вже наступного року у нього з дружиною Мариною народилася донька Олександра. У вільний час Владислав залишався вірним своїм захопленням — любив рибалити та займався ремонтом автомобілів. Близькі згадують його як надзвичайно добру та чуйну людину, яка ніколи не відмовляла у допомозі. Його візитною карткою був оптимізм: «Я рижий, я везучий. Все буде добре», — завжди казав він рідним. З початком повномасштабного вторгнення Владислав без вагань став на захист Батьківщини. Як досвідчений військовий, він служив старшим солдатом та старшим навідником у складі 3-го механізованого батальйону військової частини А4773. 21 червня 2024 року, залишаючись вірним військовій присязі, Владислав Клюйко героїчно загинув у бою поблизу населеного пункту Прогрес Покровського району Донецької області. Був похований 28 червня 2024 року на Кушугумському кладовищі в Запоріжжі.