КІТАЄВ ВОЛОДИМИР ІГОРОВИЧ
Позивний «СЯО»
Дата та місце народження: 28 листопада 1985 р., м. Мелітополь, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 26 грудня 2023 р., в районі с. Тягінка, Бориславського р-ну, Херсонської обл.
Звання: матрос.
Посада: водій.
Підрозділ: 2 протитанкове відділення, протитанкового взводу, роти вогневої підтримки в/ч А1965.
Сімейний стан: лишились мати, брат, дружина та донька.
Місце поховання: Кушугумське кладовище, м. Запоріжжя (діл. №98, ряд №4 міс.№9).
Нагороди: нагрудний знак «Ветеран війни» (учасник бойових дій).
Життєвий шлях: Володимир Кітаєв народився 28 листопада 1985 року в м. Мелітополь, Запорізької області. Базову освіту отримав у ЗОШ №8. Після закінчення школи, навчався у Мелітопольському професійному ліцеї сервісу та у 2004 році отримав Диплом слюсаря з ремонту автомобілів, а у 2009 закінчив Мелітопольську технічну школу та здобув професію «Електрогазозварник». У 2011 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Технології машинобудування» та здобув кваліфікацію інженера–механіка. Після чого, працював у різних місцях за професією, а в 2017 році отримує 3 розряд з професії «Коваль ручного кування» та працює на Мелітопольському заводі «Тара». У 2020 році знайомиться з майбутньою дружиною Дар'єю. У 2021 році вони одружуються. В шлюбі народжується донечка — Станіслава. 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення ворога на територію України застало сім'ю Володимира в Мелітополі. Не вагаючись, було прийняте рішення поїхати з власної домівки, залишивши все. По приїзду у Львів, Володимир пішов до військкомату добровольцем, щоб стати на захист своєї Батьківщини. 12 червня 2022 року після навчань був прийнятий у 36 бригаду, 501 батальйон, 2 протитанкового відділення взводу роти вогневої підтримки морської піхоти. Братство та єдність побратимів завжди підтримувало його. На фронті на початку служби знаходився на Донецькому напрямку, попри те, що він був водієм, він виконував різноманітні бойові завдання. У грудні 22 року отримав поранення штурмуючи від загарбників село Водяне, Донецької області. Після реабілітації повернувся на той же напрямок. Вступав в бій та захищав наші території на Бердянському, Запорізькому, Авдіївському, Херсонському напрямках. 26 грудня 2023 року близько 6:00 під час ведення бойових дій, виводячи автомобіль з під ворожого обстрілу в районі н. п. Тягінка, Херсонської області Володимир отримав поранення не сумісне із життям, а саме: перелом грудного хребта з розривом спинного мозку. Володимир залишив по собі світлу пам’ять у серцях всіх, хто його знав. Вічна пам'ять справжньому Герою, який жив і помер, захищаючи нашу Україну.