КАПУСТЯН ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ
Позивний «KD».
Дата та місце народження: 11 серпня 1984 р., смт. Чернігівка, Бердянського р-ну, Запорізької обл.
Дата та місце загибелі: 24 січня 2023 р., н.п. Золотарівка, Сєвєродонецького р-ну, Луганської обл.
Звання: старший солдат.
Посада: старший навідник гранатометного взводу.
Підрозділ: гранатометний взвод роти вогневої підтримки механізованого батальйону в/ч А0693.
Сімейний стан: одружений, є донька.
Місце поховання: с. Лукашеве, Запорізького р-ну, Запорізької обл.
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Життєвий шлях: Дмитро Капустян народився 11 серпня 1984 року у смт Чернігівка Бердянського району в родині трударів, де крім нього було ще двоє менших братів. В ранньому віці діти залишились без батька, який помер внаслідок тяжкої хвороби. Матері одній довелося підіймати дітей. Дмитро швидко подорослішав, і намагався частину сімейних задач перекласти на свої плечі, а згодом став для молодших братів як батько. У всьому бути опорою матері, піклуватися про молодших, і перші зароблені гроші принести в сім’ю – було для Дмитра справою честі. У боротьбі з життєвими негараздами у юнака формувався чоловічий характер. Його захопленням з дитинства був футбол. Гра спершу у дитячій команді «Оріон», а потім у дорослій «Кристал» розвила в ньому витривалість та дисципліну, здатність швидко приймати рішення. Саме ці якості стануть в нагоді Дмитру в тяжких військових реаліях. Та які б випробування не випадали на долю Дмитра, в глибині душі він залишався романтиком та мрійником. Дуже любив навколишню природу, та мріяв, що колись буде жити в лісі. Тож після закінчення школи з вибором професії довго не вагався: вступив до Великоанадольського лісового технікуму (2002-2006), після закінчення якого працював лісником. 2014 рік вніс корективи в мрії Дмитра. Участь його як військовослужбовця в антитерористичній операції сприяла глибокій переоцінці життєвих пріоритетів та цінностей, розвинула в ньому глибоке почуття обов’язку і відповідальності за захист своєї країни. Рік перебування в зоні АТО змінив його ставлення до життя та смерті. І в день 24 лютого 2022 року він без вагань прийняв доленосне рішення: захищати Україну попри все. Вже на другий день війни старший солдат Капустян Дмитро як досвідчений військовий був призваний Бердянським РТЦК на військову службу старшим навідником гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки механізованого батальйону військової частини А0693, номер бригади 54, позивний «КД». Своїм рідним він пояснив своє рішення коротко та беззаперечно: «Хто, як не ми, поборемо ворога?» Дмитро став одним з тих, хто заплатив дорогу ціну за незалежність своєї Батьківщини. Та він був твердо переконаний, що вона того варта! Бо у вільній Україні, був певен, буде жити його продовження – дочка Злата Капустян (05.02.2016), його кохана дружина Тетяна Капустян, його мама Ріта Іванівна Капустян, його брати Іван та Віталій Капустян, близькі, друзі… За вірність військовій присязі, стійкість та мужність при виконанні бойового завдання Капустян Дмитро Юрійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).