КАНДИБКА ІВАН ІВАНОВИЧ

Позивний «АЗОТ».

Дата та місце народження: 22 квітня 1988 р., с. Мала Токмачка, Пологівського району, Запорізької області.

Дата та місце загибелі: з 15 на 16 жовтня 2024 р., в н.п. Любимівка Курської області.

Звання: солдат.

Посада: стрілець-снайпер.

Підрозділ: 1 механізоване відділення, 2 механізованого взводу, 6 механізованої роти, 2 механізованого батальйону, 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», В/Ч 4699.

Сімейний стан: залишилась дружина і двоє неповнолітніх синів.

Місце поховання: Матвіївське кладовище, м. Запоріжжя.

Життєвий шлях: Закінчивши 9 класів Малотокмачанської ЗОШ І-ІІІ ступенів вступив до Оріхівського професійного ліцею на електрогазозварника. Згодом, після закінчення ліцею, поїхав до Запоріжжя. Працював зварювальником на одному з підприємств с. Кушугум. Потім працював на підприємстві «DEMZ-Engineering» зварювальником в Запоріжжі. Останнім часом працював на СТО в селищі Кушугум, займався ремонтом машин. Там і проживав і разом зі своєю сімʼєю - цивільною дружиною та дітьми. Наприкінці травня 2024 року Івана мобілізували і відправили на навчання. У вересні був направлений до Сумської області для проходження військової служби. Звідти в ніч з 15 на 16 жовтня відправили до Курської області н.п. Любимівка на виконання бойового завдання, з якого він не повернувся. Загинув під час виконання бойового завдання. Служив в 47 механізованій бригаді на посаді стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону в.ч. А 4699. В нього залишились двоє неповнолітніх синів, яких він дуже любив і мав плани щодо їхнього майбутнього. Діти сумують за батьком. Він був світлою, доброю людиною. Хорошим братом. Завжди приходив на поміч, коли це треба було. Залишився біль, розпач і нерозуміння… Похований на Матвіївському кладовищі.