Харьков Андрій Олександрович
Харьков Андрій Олександрович, позивний – СОКИРА, народився 23.01.1994р. м. Запоріжжя. У шкільні роки займався спортом: настільний теніс, паркур; малював(займався в художній школі). Улюблені предмети хімія, біологія, а в старших класах захопився історією – за словами вчителів «мав особливу патріотичну позицію та погляди, які багато в чому випереджували час». З 14 років(2008р) став учасником націоналістичного руху, активний учасник Запорізького осередку організації Патріот України. Загартовував себе фізично, та психологічно в щотижневих вишкілах на острові Хортиця, був організатором вуличних акцій, мітингів та патріотичних заходів. За свої переконання переслідувався з боку СБУ. Після закінчення академічного ліцею «Перспектива»(м. Запоріжжя) в 2012р. – вступив до Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), де у 2016р. здобув освіту політолога. Сімейний стан – одружений. Бойовий шлях за свободу України розпочав з Майдану у 2014 р. у складі Київського загону Соціал-Національної Асамблеї Правого Сектору. З квітні 2014 р. партизан загону «Чорний корпус» під керівництвом Андрія Беліцкого. «Чорний корпус» було сформовано з активістів «Правого Сектору – Схід», окремого автономного крила Майданівської конфедерації націоналістів. На початку травня 2014 р.(05-07.05.2014р.) в процесі рейду на м. Маріуполь партизанській загін легалізується у формі добровольчого батальйону «Азов». 05 травня 2014 р. у м. Бердянськ Андрій склав присягу на вірність Українському народу. Андрій брав безпосередню участь у всіх операціях батальйону: звільненням м. Маріуполь 13.06.2014 р., в боях за міста Мар’їнка, Іловайськ, Красногорівка, в боях на Світлодарськїй дузі. Свою першу державну нагороду -медаль «За військову службу Україні» 14.08.2014 р отримав за участь в Іловайській операції, де своїми діями звільнили з котла одну із груп суміжних підрозділів. На момент 24.02.2022 р. Сокира обіймав посаду начальника оперативного відділу полку, загинув 23.03.2022 р. в бою - відбиваючі штурм будівлі по вулиці Куїнджі м. Маріуполь, яку на ту мить утримували тільки офіцери штабу полку та штабу першого батальйону полку Азов. Сокира загинув в стрілецькому бою від кульового поранення в шию 23.03.2022р. м. Маріуполь. Загинув як чоловік та справжній Син Української нації. За особливу мужність та самовіддачу Указом президента України нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня(посмертно), Указ Президента України №202 від 02.04.2022р. Нагороди: Державна нагорода - медаль «За військову службу Україні», Указ Президента України № 1484 від 14.08.2014; Відомча відзнака – медаль МВС «Захиснику Маріуполя», Наказ Міністра внутрішніх справ України №2496 о/с від 25.11.2015; Державна нагорода – відзнака Президента України «За участь в АТО», Указ Президента України №53 від 17.02.2016; Відзнаки полку «Азов» - «За звільнення Маріуполя» №14 Наказ від 13.06.2016 №201; Орден «Лицарський хрест добровольця» , Наказ №21 від 14.10.2016; Відзнаки полку «Азов» - «За звільнення Мар’їнки» №29, Наказ від 04.08.2017 №14а; Відзнаки полку «Азов» «Широкинську операція» №255, Наказ від 10.02.2018 №45; Відомча відзнака – нагрудний знак НГУ «За доблесну службу», Наказ Командувача НГУ №486 від 12.09.2019; Відомча заохочувальна відзнака МВС «Вогнепальна зброя», Наказ Міністра внутрішніх справ України №891 о/с від 17.09.2019; Відомча відзнака Командувача об’єднаних сил – «Операція об’єднаних сил. За звитягу та вірність», Наказ Командувача об’єднаних сил №565 від 08.07.2020; Відомча відзнака – Нагрудний знак МВС «За відзнаку в службі», Наказ Міністра внутрішніх справ України №283 о/с від 10.06.2021.