ГУЛИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

Позивний «ДИРЕХТОР».

Дата та місце народження: 10 листопада 1993 р., м. Запоріжжя.

Дата та місце загибелі: 4 травня 2026 р., поблизу м. Добропілля, Покровського р-ну, Донецької обл.

Звання: молодший сержант.

Посада: головний сержант-командир міномета, 1 мінометного розрахунку, 2 мінометного взводу, мінометної батареї.

Підрозділ: 4 парашутно-десантний батальйон, 25-та повітрянодесантна бригада, в/ч А1126.

Сімейний стан: одружений.

Місце поховання: Правобережне кладовище.

Нагороди: «За оборону України», «За жертву крові в боях за волю України», «Ветеран Війни», «Учасник АТО», «Учасник бойових дій».

Життєвий шлях: Олександр Гулий народився 10 листопада 1993 року у місті Запоріжжя. Навчався в Запорізькій школі №100. Після її закінчення вступив до «Запорізького правобережного професійного ліцею». Потім — до державного університету ЗНТу, але не закінчивши його в 2013 році був призваний на строкову військову службу. У 2014 році, коли розпочалася збройна агресія російської федерації проти України, Олександр підписав контракт на 3 роки служби в АТО, в/ч А4608 на посаді водія. Після завершення контракту Олександр переїхав до м. Бердянськ де і одружився та народився син Мирон. У Бердянську працював: барменом, продавцем консультантом в магазині Apple. В 2019 році родиною переїхав до Запоріжжя, де пішов працювати на підприємство «Дніпроспецсталь» і в 2022 році тому страшному лютому місяці 24-го числа, щойно стало відомо про повномасштабне вторгнення Олександр зі зміни пішов до військкомату і став на захист Батьківщини! 30 березня отримав множинні вогнепально-осколкові поранення мʼяких тканин в населеному пункті Андріївка Донецької області поблизу населеного пункту Верхнеторецк. Пройшов лікування та реабілітацію, але осколки супроводжували його протягом служби. Після лікування Олександр знов повернувся на захист держави. До своїх побратимів в/ч 1126, 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. За роки служби виконуючи бойові завдання, Олександр захищав територіальну цілісність України: був на Донецькому та Луганському напрямках на посадах: механік радіолокації, стрілець-снайпер, механік-водій, водій-електрик, стрілець навідник, старший стрілець, старший оператор, заступник командира бойової машини — навідник-оператор, командир відділення, головний сержант-командир міномета. Життя Олександра зупинилось 4-го травня поблизу міста Добропілля Покровського району Донецької області. Світла пам’ять Герою! Вічна шана та вдячність за захист України! Назавжди 32..

Назад