Грищенко Михайло Миколайович
Грищенко Михайло Миколайович народився 15.10.1990 р. в с. Мелені, Житомирської області, Коростенського району. Ріс звичайною дитиною. Багато бавився, бешкетував пізнавав світ як дитина. В 1995 р народився його брат, Грищенко Олександр Миколайович. Перший рік школи для Михайла був не цікавий, він не хотів ходити до школи, туди його заводила за ручку Мама. Пізніше любив втікати до Бабуні в хату (яка була по сусідству і якраз по дорозі до школи), там ховався на печі й перечікував уроки, а після повертався додому. Не дивлячись на це, предмети вчив добре, мав жагу до пізнання чогось нового, особливо до точних наук, які йому давалися легко. У 2007 році закінчив 10 класів у Меленівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. З 2007-2010 навчався у Київському вищому професійному училище залізничного транспорту. Здобув професію - оглядач-ремонтник вагонів. 2010-2011 - Київське вище професійне училище залізничного транспорту. Отримав професію - провідник пасажирського вагону. 1.09.2017-30.05.2019 навчався на заочному відділені у Вінницькому транспортному коледжі. Там отримав молодшого спеціаліста та отримав кваліфікацію техніка з експлуатації та ремонту устаткування. З 2011 року працював на Київському залізничному вокзалі провідником поїзду. Їздив у рейси, які були найрізноманітнішими від Київ- Сімферополь до Київ-Рівне з одного кінця країни в інший. Паралельно працював з другом, робили свердловини та поливні системи. В 2020 році вирішив звільнився з усіх робіт і поїхати за кордон на заробітки де познайомився зі своєю дружиною. Мішка, ніколи не соромився роботи, віддавав себе на 101%, завжди прагнув більшого та найкращого. Нажаль в Михайла не було дітей, але Він дуже хотів Доньку та Сина, аби виховувати їх в дружній та міцній сім'ї. Останні роки свого життя Михайло провів на службі, рідко буваючи вдома. За майже 2 роки служби, тільки 2-чі офіційно приїздив додому. Його сім'я хвилювалась за нього. Коли випадала у нього можливість приїхати для всіх це було свято. Він ніколи не скаржився на те, як місцями бувало важко, навіть нічого не казав про це. Завжди був усміхнений, бадьорий, хоча в очах виднілась втома. З його вуст звучала завжди підтримка це і робило його особливим в очах у кожного. Веселий, усміхнений завжди в свій приїзд хотів комусь допомогти. Найкращий у всьому світі Чоловік, добрий, мужній, лагідний та уважний. Мішка завжди любив щось ремонтувати, паяти та розбирати. Варто було будь чому з електроніки в квартирі зламатися, він вже це ремонтував. Найбільше полюбляв ремонтувати комп'ютери, робив це із закритими очима. Був доброю людиною, та любив тварин, особливо собак. Мішка завжди підтримував і жартував, за це його дружина називала мій Всесвіт. Він міг порозумітися з будь ким й дати дієву пораду, ніколи не залишав у біді, завжди приходив на допомогу. Мав повагу як в колі між побратимами, так і між друзями. З перших днів війни добровільно пішов до військомату, аби стати на захист своєї Батьківщини та своїх рідних. 18.03.2022 склав присягу та був зарахований як Стрілець зенітник зенітно ракетного відділення, зенітного ракетно-артилерійського взводу, роти вогневої підтримки до військової части А7363, 197 батальону 124 бригади ТРО. В червні місяці 2022 р.був на передовій в Запорізькому напрямку в районі с.Малі Щербаки. На початку 2023р. відбулась ротація на Херсонський напрямок, де в кінці листопада отримав контузію на лівому березі Дніпра та був госпіталізований в Одесу. На початку 2024р. відбулась ротація на Донецький напрямок, який забрав його життя назавжди... 19.02.2024 серце Воїна-Героя зупинилося в Донецькій області с.Новомихайлівка від отриманих травм не сумісних з життям... Похований: с. Мелені Житомирська область Коростенський р-н. Посмертно нагороджений орденом За Мужність 3 ступеня.